Палац культури “ЗАЗ” не раз перейменовували
У грудні 1988 року змінює свою назву один з будинків культури Запоріжжя. Про це відомий краєзнавець, а зараз і військовий Роман Акбаш розповідає на своєму сайті akbash.zp.ua.
Будинок культури імені Жданова перейменували на БК автозаводу “Комунар” – “за численними пропозиціями комсомольців та безпартійних трудового колективу Запорізького автозаводу”.
Читайте також: Відрізали найкрасивіше – будівля найстарішої запорізької музичної школи могла виглядати інакше
Як пояснював тоді пресі заступник секретаря парторганізації Сазонов:
«Не може БК мати ім’я людини, яка душила культуру і заплямувала звання комуніста».
Газети додають:
«Опубліковані матеріали про негативну роль Жданова в історії партії та радянської держави. Підручний Сталіна втілював у життя його диктаторські вказівки. Брав участь у масових репресіях безневинних людей».
На думку Романа Акбаша комунарівці немов зіграли на випередження. Через декілька днів – вже в січні 1989 року ЦК КПРС ухвалив постанову «Про скасування правових актів, пов’язаних з увічненням пам’яті А. А. Жданова». Тоді ж перейменують і запорізький проспект Жданова – на бульвар Шевченка.
До речі, це не перша зміна назви в історії цього закладу культури. В 1920-ті роки він відкривався та працював як театр-клуб “Металіст”. Зараз він називається Палац культури “ЗАЗ” або ПК «Запорізького автомобілебудівного заводу». Можна ще зустріти такий варіант назви, як ПК “АвтоЗАЗ”.
А урочисто відкрили театр-клуб «Металіст» 6 листопада 1926 року.
“До речі, цегла, з якої побудований будинок культури, має історію навіть більшу, ніж сам заклад культури. Очевидці запевняють, що цю цеглу комунарівці возили тачками від підірваної церкви та в’язниці. Перша – ймовірно Свято-Миколаївська, яка колись знаходилася у околицях Привокзальної площі, друга – Олександрівська в’язниця, яка розташовувалася в районі нинішньої вулиці земського лікаря Лукашевича (екс-Жовтнева, а раніше Тюремна)”, – пише Роман Акбаш.
Як повідомляється на сторінці “Атипове Запоріжжя” у фейсбуці, з 1931 по 1941 роки у цій будівлі працював нині дуже відомий театр імені Марії Заньковецької. А пізніше – і театр імені Магара, тоді Щорса. Ми писали, що у травні 1944 року колектив театру імені Магара розпочав стаціонарну роботу в Запоріжжі. Спочатку – на сцені літнього театру, а вже потім тут.
Автор проєкту будівлі клубу “Металіст” – меноніт, уродженець колонії Хортиця, відомий архітектор Дітріх Тіссен. Напевно, як зазначив краєзнавець, невипадково у вигляді цієї будівлі, що розташовується на території колишнього менонітського села Шенвізе, можна розгледіти характерні для менонітської архітектури риси – наприклад, різноманітні арки.
Читайте також: Будинок культури ДЕЗ у Запоріжжі – як виглядала будівля 70 років тому
До речі, у 2017 році будівля цього ПК увійшла до Держреєстру нерухомих пам’яток України. Як про це повідомляв тоді на своїй сторінці у фейсбуці спеціаліст відділу мистецтв та навчально-просвітницької роботи департаменту культури й туризму Запорізької міськради Павло Кравчук, у Реєстрі з’явилася нова пам’ятка архітектури та історії «Будинок театру-клубу «Металіст» (№ 4466-Зп).
Ми писали, за що розстріляли архітектора Дітріха Тіссена.
Фото з сайту akbash.zp.ua, зі сторінок Павла Кравчука та “Атипове Запоріжжя” у фейсбуці