Сполучені Штати повторно запровадили санкції проти кількох російських організацій через їхню участь в минулому у будівництві газопроводу Nord Stream 2, повідомив 18 грудня Державний департамент.
Більшість санкцій запроваджують повторно щодо організацій, які брали участь у будівництві трубопроводу і вже були внесені до санкційного списку. Також обмеження стосуються кількох нових власників суден, які вже перебували під санкціями.
У списку підсанкційних об’єктів – компанії, що надають морські послуги, логістичні організації водного транспорту, компанії-власники суден, рятувальна служба Росії, а також принаймні 15 суден, страхові та технологічні компанії, а також сам оператор трубопроводу, який ніколи так і не запрацював, компанія Nord Stream 2 AG.
Читайте також: США запроваджують санкції проти іранських компаній через поширення балістичних ракет і БПЛА
Заступник речника Держдепу Ведант Пател заявив, що Сполучені Штати зберігають свою опозицію щодо Nord Stream 2 як російського геополітичного проєкту та зусиль щодо його відродження.
«Ми збираємося продовжувати працювати та гарантувати, що Росія ніколи не зможе використовувати свої енергетичні ресурси та своє енергетичне позиціонування як зброю для політичної вигоди», — сказав Пател журналістам під час брифінгу.
«Північний потік-2» був побудований державною російською компанією «Газпромом» для транспортування природного газу з Арктики до Німеччини по дну Балтійського моря в обхід України. Він був пошкоджений 26 вересня 2022 року після вторгнення Росії в Україну в лютому того ж року. Ніхто не взяв на себе відповідальність за підрив газогону.
Читайте також: Шольц закликав розслідувати підриви Nord Stream «без огляду на будь-кого»
Напередодні, у листопаді цього року, у Вашингтоні виступила колишня канцлерка Німеччини Анґела Меркель. Серед іншого, вона виправдовувала свої дії на посаді канцлера щодо співпраці з Росією.
Тоді, попри заклики президента США Барака Обами та інших союзників, офіційний Берлін дав згоду на побудову додаткового газопроводу «Північний потік-2». Меркель пояснює свої рішення тим, що вона була зобов’язана враховувати потреби промисловості Німеччини, якій була потрібна енергія за вигідними цінами.