Фіцо розповідає історії, які немов “злизані” зі шпальт російських пропагандистських видань
Проросійський прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо скотився до рівня російської пропаганди у спробах всіляко очорнити українського президента Володимира Зеленського. На цей раз він вигадав відразу дві “історії, про які неможливо мовчати” – що Зеленський нібито вимагав від Словаччини підтримки вступу України до НАТО у обмін на продовження транзиту російського газу, а також те, що український президент нібито запропонував Фіцо велетенського хабаря.
Про це пише видання Politico із посиланням на заяви Фіцо. Відомо, що для Словаччини продовження транзиту російського газу – це болюча тема; Фіцо постійно бреше, що втрата постачання газу нібито буде коштувати Словаччині 500 млн євро на рік.
Після переговорів Фіцо поспілкувався з пресою, під час цього спілкування він почав розповідати історії, які немов були “злизані” зі шпальт російських пропагандистських видань. Так, він заявив, що Зеленський нібито зробив йому “абсурдні” пропозиції та звинуватив Україну у тому, що вона насмілилася завдати економічної шкоди члену Євросоюзу.
“Президент України запитав мене, чи підтримав би я членство України в НАТО, якщо він передасть мені €500 млн російських активів. І я відповів: ніколи”, – додав Фіцо, чия корумпованість вже стала легендарною на рівні угорського прем’єра та путінського друга Віктора Орбана.
Раніше “Телеграф” розповідав, що Фіцо дав телеінтерв’ю російській топпропагандистці Ользі Скабєєвій, зробивши низку заяв, якими підіграв наративам Кремля. Зокрема, він говорив про війну, Захід і зробив заяву про парад на 9 травня у Москві наступного року.
Щобільше, нещодавно під час інтерв’ю бразильській газеті Фіцо заявив, що Захід, мовляв, може погодитися на розділ України, як це було зроблено з Чехословаччиною 1938 року. Це може статись, якщо західні країни втомляться від війни. Цікаво, що про розділ Чехословаччини каже керівник країни, яка під час Другої світової країни цілком добровільно стала на бік нацистської Німеччини, і саме завдяки “принесенню Чехословаччини в жертву”, як висловився Фіцо, набула в той час статусу окремої держави.