Наприкінці 2024 року Україна опинилася у досить складній ситуації на фронті, де Росія продовжує просуватись відразу на декількох напрямках. Окрім того, Київ все ще не має чіткого розуміння – якою буде підтримка західних партнерів у війні в 2025-му. На що підуть чи не підуть США? І як поводитиметься Європа? Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили про можливі сценарії розвитку подій з українськими та західними експертами.
«Нинішня адміністрація Джо Байдена намагається проштовхнути якнайбільше боєприпасів в Україну»
Днями речник Держдепартаменту Сполучених Штатів Метью Міллер заявив: тієї військової допомоги, яку США вже надали Києву і яку планують передати до кінця каденції американського президента Джо Байдена, Україні вистачить на весь наступний рік.
«Величезна кількість контрактів вже підписана і допомога за цими контрактами з американських партій надходитиме у 2025 році, навіть якщо додаткова допомога буде припинена. Чи припинять Сполучені Штати ці находження взагалі, чи дозволять реалізацію вже існуючих контрактів? Це однозначно впливатиме на ситуацію в Україні.
Чи дозволять, наприклад, Сполучені Штати надалі закуповувати американську продукцію за європейські гроші? Це теж велике питання, тому що якщо так, це потенційно може пом’якшити ефект зменшення американської допомоги, особливо знову ж таки в контексті ППО і ракет-перехоплювачів, в тому числі, для Patriot», – зазначає Гліб Волоський, аналітик Центру ініціатив «Повернись живим».
Водночас видання The New York Times пише, що адміністрація президента Джо Байдена може просто не встигнути витратити всі 5 мільярдів 600 мільйонів доларів на допомогу Україні, які залишаються в розпорядженні американського президента, до початку правління Дональда Трампа. Як розпорядиться рештою коштів новий президент США – питання з багатьма невідомими.
Зараз я вже не думаю, що Трамп відвернеться від України
«Зараз я вже не думаю, що Трамп відвернеться від України. Місяць тому, до виборів, я припускав, що так і станеться. Але зараз я дивлюсь на тих, кого він обрав на посаду радника з нацбезпеки – пана Волца, який проукраїнський, дуже жорсткий до Росії, на його держсекретаря сенатора Рубіо, який не є активним прихильником України, але й не та людина, яка запропонує негайно припинити підтримку. Генерал Келлог, який був призначений спеціальним представником в Україні – дуже проукраїнський. Він був там. Він говорить про важливість українського суверенітету. Він також публічно заявив, що Росії не можна довіряти», – зазначає відставний генерал Бен Ходжес, екскомандувач армією США в Європі.
«Нинішня адміністрація Джо Байдена намагається проштовхнути якнайбільше обладнання, матеріалів, боєприпасів в Україну, наскільки це можливо – до інавгурації Дональда Трампа та його повернення до Білого дому.
Однак навіть якщо в довгостроковій перспективі допомогу США не буде припинено, може виникнути певний перехідний період, коли новий уряд вирішуватиме питання, пов’язані з процесами та політикою подальшої підтримки України.
Але ми також чули, як під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп, по суті, погрожував закінчити війну в Україні за один день. І це може бути досягнуто лише шляхом, по суті, припинення допомоги Україні. А це поставить країну, її збройні сили та суспільство в дуже небезпечне становище», – вважає експерт з питань оборони ЄС з міжнародних відносин Рафаель Лосс.
«У короткостроковій та середньостроковій перспективах Європа не зможе замінити Сполучені Штати»
Що буде, якщо США значно зменшать обсяги допомоги Україні чи взагалі відмовляться її надавати? Чи зможе Європа компенсувати нестачу техніки та боєприпасів з огляду на політичну та економічну кризи в ЄС? Наразі серед європейських лідерів обговорюється ідея про постачання американської допомоги за європейські гроші або за рахунок заморожених активів Росії.
«У короткостроковій та середньостроковій перспективах Європа не зможе замінити Сполучені Штати. Відсутність чіткої програми підтримки України призвела до того, що ми втратили в Європі три роки для розширення, значного розширення нашого оборонного виробництва. Ми бачимо, що в частині артилерійських снарядів ми принаймні наближаємося до того, щоб задовольнити потреби України.
Але в більшій частині військової номенклатури – коли ми говоримо про ракети-перехоплювачі, коли ми говоримо про броньовані машини, коли ми говоримо про інші машини, про засоби розвідки та підтримки командування та управління, які Америка надає збройним силам України, то це ті сфери, де європейці не зможуть серйозно втрутитись у короткостроковій чи середньостроковій перспективі», – каже Лосс.
«Але якщо Україна зазнає невдачі, Європа заплатить величезну ціну, особливо Німеччина, оскільки мільйонні потоки українських біженців знову потечуть до Західної Європи. Порушення постачання продовольства та енергоресурсів, які зараз є, вплинуть на економіку Заходу, а також призведуть до втрати його авторитету.
Я маю на увазі, що ЄС, НАТО – всі ці країни, особливо Німеччина, втратять будь-яку віру в здатність захищати так званий міжнародний порядок, заснований на міжнародному праві. Але це вимагатиме від лідерів цих країн ясного пояснення своїм громадянам того, що необхідно зробити і чому це має бути зроблено», – запевняє Ходжес.
Станом на кінець цього року Росія все ще виготовляє суттєво більше снарядів, техніки, бронемашин та танків, ніж колективний Захід, каже Волоський.
«РФ станом на 2024 рік виробляє приблизно 3 мільйони боєприпасів різних калібрів, в той час як ЄС і США разом виробляють приблизно 1,5 мільйона. І я думаю, що у 2025 році, максимум, на що ми можемо розраховувати в цьому аспекті – це зменшення паритету між нами і Росією, в ідеалі, вихід приблизно на співвідношення 1,1 до 1,5 боєприпасів, які ми використовуємо.
Приблизно та ж сама ситуація спостерігається і у виробництві танків, бронемашин, артилерійських установок, ракет. Єдиним виключенням тут є дрони, де ми вже досягли паритету за багатьма видами номенклатури. Ми виробляємо приблизно стільки ж FPV-дронів, як і Російська Федерація, і вже трохи перевершили темпи виробництва Росії в далекобійних дронах, – зазначає він.
«Рівень безробіття в Росії рекордний»
Однак, за словами аналітика «Повернись живим», економічна ситуація в Росії далеко не безхмарна. Рівень безробіття – рекордний. До кінця наступного року постане питання про фінансування війни, оскільки одне з його джерел – ліквідна частина фонду національного благоустрою, вичерпується. І тут РФ, швидше за все, звернеться по допомогу до своїх союзників.
«Російська економіка під тиском, і довгострокові траєкторії розвитку викликають занепокоєння російських керівників. Інфляція зростає. Питання продуктивності праці викликають тривогу.
Економічне зростання не таке сильне, як у перші два роки війни. Але, з іншого боку, ми спостерігаємо постійну економічну, політичну і дедалі частіше таємну чи відкриту військову підтримку військових зусиль Росії з боку Китаю», – зазначає Лосс.
Важливим аспектом для розуміння можливих сценаріїв війни також є подальша співпраця КНДР та Росії. В першу чергу – скільки снарядів сможе надіслати Північна Корея країні-агресору наступного року.
«У 2024 році це були доволі суттєві цифри, які за різними оцінками дорівнюють від 3 до 8 мільйонів, де 5 мільйонів, скоріш за все, блищі до істини. Чи зможе Північна Корея надіслати схожу кількість у 2025 році, це питання.
Чи готова буде Північна Корея постачати інше озброєння – ми бачили вже постачання, наприклад, артилерійських установок, які теж, це дещо проблема для Російської Федерації, з огляду на обмеження у виробництві нарізних стволів, які є сьогодні в Росії.
Не варто ігнорувати і фактор Китаю. Вже з’явилось повідомлення про виробництво дронів на території КНР для Російської Федерації», – наголошує Волоський.
«Росія має приблизно 1500 танків на рік, але лише 200 з них виробляються з нуля»
Серйозна проблема для РФ – значне зменшення старого парку радянської техніки та боєприпасів, які й зараз становлять основу російської армії. Тому що країна-агресор на цей час виробляє відносно невелику частину танків та бронемашин у повному циклі.
«Росія має приблизно 1500 танків на рік, але лише 200 з них виробляються з нуля. Вся інша частина цієї цифри, вона, власне, походить з відновлення і модифікації старих радянських запасів. Приблизно ті ж самі пропорції ми спостерігаємо і у випадку броньованого транспорту.
Якщо Росія виробляє 3000 одиниць на рік, виробляє, я маю на увазі, і виробляє з нуля, і відновлює, то виробництво з нуля охоплює лише 600 машин, і більша частина – це, власне, відновлення.
Тому, відповідно, у випадку, якщо ці запаси вичерпаються, то за цими номенклатурами спроможності Росії можуть суттєво знизитись. Впродовж 25-го року, в принципі, за попередніми підрахунками, вони зможуть підтримувати існуючий темп відновлення, і, в принципі, якоїсь серйозної проблеми для них спостерігатись не буде.
Проблеми почнуть загострюватися ближче до кінця 25-го року і можуть стати дійсно серйозними для Росії в 26-му році» – відзначає Волоський.
«Трамп приходить до влади, маючи величезний важіль впливу на Росію. Він успадковує дуже сильну економіку. І президент Байден надав йому послугу, нарешті застосувавши санкції проти російських банків і дозволивши використання ATACMS для ударів по території Росії. Трамп може залишити все як є чи посилити тиск, чи вчинити якось інакше.
Він має варіанти. Я сказав би, що я не готовий стверджувати, що адміністрація Трампа припинить підтримку України. І, до речі, більша частина керівництва Конгресу, республіканського керівництва у Палаті представників та Сенаті підтримує Україну. Це також важливо» – резюмує Ходжес.
«Можемо взяти за приблизну модель ситуацію, яка склалась в нас взимку та навесні цього року, коли ми спостерігали затримку з постачанням американської допомоги, і, власне, це дозволяє нам змоделювати приблизну ситуацію і дійти до висновку, що принаймні декілька місяців у нас буде в запасі, навіть якщо американська допомога повністю припиниться.
Знову ж таки, питання в тому, чи будуть продовжувати надходити ті замовлення, які вже були підписані і які вже виробляються на американських підприємствах, і які Україна мала отримати впродовж 2025 року. Тому що, якщо так, це потенційно значно збільшує нашу стійкість, той люфт часу, який в нас є», – зазначає Волоський.
Україна критично залежить від західних постачань боєприпасів та техніки. Багато чого з озброєння, наприклад, ракети-перехоплювачі для систем ППО та самі ППО у тому числі – вона просто не виробляє.
Опитані нами експерти одностайні – повна зупинка постачання від США навряд чи станеться. Однак новий президент Сполучених Штатів, цілком імовірно, вимагатиме від Європи більших зусиль та більшої допомоги Україні.