Простий люд навіть не знав точної дати свята і жив за церковним календарем
Святкування Різдва та Нового року в Україні має багату і складну історію, що тісно пов’язана з календарними змінами та політичними впливами. Ці свята мають глибокі корені, які сягають часів, коли християнство лише починало укорінюватися в українських землях.
Про це розповів кандидат історичних наук, викладач Полтавського педуніверситету Ігор Сердюк. Він спростував поширене уявлення про масові народні святкування в той період.
Календарна плутанина: чому мали різні дати
За словами історика, всі християнські конфесії святкують Різдво 25 грудня, але за різними календарями — юліанським або григоріанським. Помилково вважати, що 25 грудня було виключно “католицьким” Різдвом, адже багато православних церков, включаючи болгарську, грецьку, румунську та константинопольську, здавна відзначали народження Христа саме цього дня.
Юліанський календар, запроваджений ще Юлієм Цезарем у 46 році до нашої ери, мав певну похибку — відставав від астрономічного року на 11 хвилин і 14 секунд. За півтори тисячі років це створило різницю в 10 днів, що призвело до зміщення дати святкування відносно зимового сонцестояння.
Особливо курйозним був період громадянської війни. За словами Ігоря Сердюка, коли на територію України приходили білогвардійські війська, вони повертали старе літочислення, змушуючи час буквально “розвертатися назад”.
Як змінювалася дата Нового року
Цікаво, що на Русі Новий рік спочатку відзначали в березні, потім у вересні, і лише з 1700 року, за указом Петра І, почали святкувати 1 січня. Примітно, що 1699 рік був надзвичайно коротким — тривав лише три місяці, від осені до зими.
Святкування на Гетьманщині: розкіш і традиції
Святкування в козацькій Україні суттєво відрізнялося від сучасного. Найпишніші урочистості відбувалися в гетьманському дворі, куди з’їжджалася козацька старшина з родинами. Традиційними подарунками були:
- Кав’яр (ікра);
- Помаранчі та лимони;
- Зацукровані фрукти;
- Вина;
- Годинники.
Алкоголь також займав важливе місце в святкових застіллях: вживали вино, горілку та настоянки, ті навіть шампанське. Справжнє шампанське привозили з Польщі. Проте місцеві умільці створювали “підробки”, додаючи вапно у вино для газації
За історичними документами, такі святкування могли мати серйозні наслідки. Наприклад, вважають, що гетьман Данило Апостол помер саме після новорічних застіль, ймовірно, від інсульту.
Народні традиції чи міф?
Більшість простого люду не мала ні годинників, ні календарів, і орієнтувалася за релігійними святами. Популярний образ дідуха як українського символу Нового року також піддається сумніву. Сучасні традиції святкування Нового року, включаючи масові гуляння, з’явилися вже в радянський період. Після скасування Різдва у 1929 році святкування Нового року стало важливим елементом нової радянської культури. З часом до нього додалися нові атрибути, такі як Дід Мороз і Снігуронька.
Раніше “Телеграф” розповідав, як козаки в більярд грали. Європейські розваги існували вже за часів Гетьманщини.