Грузинський прем’єр Іраклі Кобахідзе, легітимність якого не визнають президент Саломі Зурабішвілі та опозиція, відреагував на санкції США щодо почесного голови партії «Грузинська мрія» Бідзіни Іванішвілі.
«Бідзіна Іванішвілі вже перебував під де-факто санкціями і піддавався шантажу майже три роки. Тепер вони вже не мають підстав для шантажу. Насправді нічого не змінилося, де-факто санкції й так діяли, бо ця людина не пішла на компроміс із національними інтересами країни. Ви знаєте, які були наші виклики у 2022 році, чого вимагали від команди, від Бідзини Іванішвілі. Оскільки він не став протистояти ключовим, основним інтересам країни, саме тому спочатку були введені де-факто санкції, а тепер ухвалили таке рішення, яке не має суттєвого значення», – сказав Кобахідзе у розмові з журналістами, передає грузинська служба Радіо Свобода.
Він додав, що нещодавно також спілкувався з Бідзіною Іванішвілі, і «його позиція така ж – нічого особливого».
Вашингтон повідомив, що додає засновника та почесного голову правлячої партії Грузії «Грузинька мрія» Бідзіну Іванішвілі до санкційного списку через «підрив демократичного та євроатлантичного майбутнього Грузії на користь Російської Федерації».
Читайте також: Влада Грузії планує нагородити чиновників, які потрапили під західні санкції – Кобахідзе
США засуджують дії «Грузинської мрії», в тому числі утиски учасників протестів у Грузії, представників медіа, активістів та опозиції.
«Сполучені Штати віддані справі притягнення до відповідальності тих, хто підриває демократію та права людини в Грузії», – заявив Блінкен.
Раніше країни Балтії (Литва, Латвія й Естонія) запровадили санкції проти олігарха й засновника владної партії Грузії «Грузинська мрія» Бідзіни Іванішвілі, голови й чиновників МВС Грузії через порушення прав людини. Список опублікував голова МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс.
Україна внесла до списку санкцій Іванішвілі й ще 19 осіб.
У Грузії з 28 листопада тривають протести. Вони розпочалися після того, як прем’єр-міністр Іраклі Кобахідзе заявив про зупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. При цьому прем’єр сказав, що грузинська влада залишається вірною своїй меті і країна буде готова до вступу до ЄС до 2030 року.
За даними МВС країни, у ході акцій затримали понад 400 осіб: 30 – притягли до кримінальної відповідальності, стосовно 372 громадян відкрили адміністративні справи.
Понад 300 затриманих, за даними Transparency International, зазнавали тортур і нелюдського поводження. 80 протестувальникам після затримання було необхідне стаціонарне лікування.