Як бізнес-об’єднання рухають підприємництво: від середньовічної Європи до сучасної України
Заклики до єднання в останні, найскладніші для України, воєнні роки лунають у всіх спільнотах, і бізнесова — не виняток. Власне, зиск від об’єднання видається очевидним… Чи ні? Щоб розібратися, навіщо бізнесу об’єднуватися, ми спробували дослідити історію появи й розвитку таких формувань бізнес-об’єднань від середньовіччя до наших днів і дізналися, які ж саме питання допомагають вирішити бізнес-об’єднання сьогодні.
Трохи історії
Бізнес-об’єднання з’явилися, щоб допомогти підприємцям діяти спільно, відстоювати свої інтереси, розвивати торгівлю. У середньовічній Європі ремісничі цехи і торговельні гільдії стали їхніми першими прообразами. У XIII–XIV століттях вони встановлювали певні «цехові» стандарти, були майданчиком для обміну досвідом між майстрами та для навчання новачків. Наприклад, такі об’єднання в містах середньовічної Німеччини регулювали випікання хліба чи пивоваріння, встановлюючи правила, які гарантували якість продукції. Тоді ж в Італії, а згодом у Нідерландах і Німеччині торговельні союзи об’єднували комерсантів і кораблевласників для захисту їхніх вантажів.
Така модель об’єднань розвинулась в епоху Відродження, а потім Просвітництва. Об’єднання підприємців були рушійною силою в процесах реформації, становлення самоврядування та формування руху Просвітництва як такого. Представники ремісничих цехів, торгових гільдій і союзів ставали першими делегатами (депутатами) магістратів та рухали розвиток тогочасних міст.
З приходом індустріалізації в XIX столітті з’явилися нові форми асоціацій — торгові палати. Торгові, а в деяких країнах більше відомі як торгово-промислові палати, які заснували у Франції, стали першими майданчиками для обговорення економічних питань і впливу на політику. Згодом такі об’єднання перетворилися у впливову мережу, яку охоплювала всю Європу, тим самим сприяючи розвитку торгівлі та торгових зв’язків. Наприклад, Паризька торгова палата активно сприяла створенню нових транспортних маршрутів і розвитку дорожньої мережі.
На території нинішньої України бізнес-об’єднання зародилися ще в XIX столітті. Спершу це були промислово-торговельні асоціації, які вирішували спільні завдання виробників, згодом інші об’єднання виникали у формі торговельних палат, купецьких гільдій і ремісничих цехів. Наприклад, у 1870-х роках у таких великих містах, як Одеса, Харків, Київ, були створені промислові та торгові палати, які сприяли захисту інтересів підприємців. Одеса як велике портове місто була одним із центрів купецької активності, де діяли гільдії для підтримки міжнародної торгівлі. Окремий інтерес становить діяльність українських ремісничих цехів, які підтримували майстрів у Києві та Харкові.
У радянські часи приватний бізнес було заборонено, а підприємців вважали радше спекулянтами. За таких умов бізнес-об’єднання якоюсь мірою замінила система профспілок, а втім підприємництво почало швидко відновлюватися із набуттям Україною незалежності, а буквально з 1991 року з’явились перші незалежні підприємницькі спільноти національного рівня, такі як Українська спілка промисловців і підприємців (УСПП), Асоціація фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ), Українська аграрна конфедерація (УАК), а також десятки місцевих бізнес-об’єднань.
Що сьогодні?
Сьогодні бізнес-об’єднання повсюдно у світі є потужною силою, що представляє інтереси бізнесу. У ЄС вони забезпечують діалог між бізнесом і владою, роблять свій внесок у покращення умов для розвитку бізнесу. Наприклад, німецька Bundesverband der Deutschen Industrie (BDI, Федеральна спілка німецької промисловості) представляє інтереси великих промислових компаній, а Bundesverband mittelständische Wirtschaft (BVMW, Німецька асоціація малих і середніх підприємств) зосереджена на підтримці малого та середнього бізнесу; французький Mouvement des Entreprises de France (MEDEF, Рух підприємств Франції) — найбільше бізнес-об’єднання, що представляє інтереси компаній різних секторів, а Confédération des Petites et Moyennes Entreprises (CPME, Федерація малого бізнесу) представляє малий і середній бізнес. Прикладів таких організацій чимало в кожній європейській країні.
У США галузеві асоціації виступають у ролі публічних лобістів, спрямовуючи свої зусилля на просування інтересів бізнесу відповідної галузі, а також на зменшення податкового і регуляторного навантаження, усунення бар’єрів для міжнародної торгівлі. Торговельна асоціація роздрібних продавців (NRF) допомагає своїм членам вирішувати юридичні питання та проводити тренінги з цифрової торгівлі.
А що в Україні?
В Україні бізнес-об’єднання пройшли кілька етапів розвитку: від здебільшого орієнтованих на внутрішнє спілкування, втім слабких у діалозі з державою, до більш публічних підприємницьких спільнот, що мають деякий вплив на економічну політику в Україні. Однак єдиних підходів чи то стандартів до розвитку бізнес-об’єднань в Україні до цього часу не було.
«Упровадження стандартів діяльності бізнес-об’єднань є новою ініціативою для України. Кінцева мета цієї ініціативи — посилення ролі мікро-, малого та середнього бізнесу в діалозі з владою та суспільством, а також упровадження найкращих міжнародних практик в управлінні діяльністю таких об’єднань», — про це на презентації першої версії Добровільного стандарту діяльності бізнес-об’єднань в Україні розповів Любомир Чорній, член Координаційної ради Національної платформи МСБ та керівник проєкту «Розробка та запуск платформи для підвищення обізнаності, довіри та членства мікро-, малого і середнього підприємництва у бізнес-об’єднаннях».
«Стандарт спрямований на підвищення спроможності бізнес-об’єднань представляти інтереси підприємців, а також встановлення певних орієнтирів для їх розвитку. Ми дуже вдячні ПРООН в Україні за підтримку проєкту, у межах якого було розроблено стандарт і відбулося його обговорення з активними бізнес-об’єднаннями», — додає він.
Бізнес-об’єднання, які прагнуть відповідати стандарту, підписують меморандум, що передбачає розробку внутрішніх регулювань і відлагодження внутрішніх процесів, співпрацю з іншими організаціями для реалізації спільних ініціатив. Стандарт визначає п’ять ключових напрямів для оцінки рівня розвитку бізнес-об’єднання: (1) організаційну структуру; (2) надання послуг; (3) залучення членів; (4) зовнішні комунікації; (5) прозорість і підзвітність.
«Серед іншого, і це дуже важливо, упровадження стандарту передбачає дотримання бізнес-об’єднаннями принципів належного урядування, упровадження управління на основі стратегічних планів розвитку, запобігання конфлікту інтересів, забезпечення прозорості та підзвітності діяльності», — додає Любомир Чорній.
Війна в Україні поставила бізнес-об’єднання перед новими викликами, із якими вони не стикалися раніше.
Зокрема це збір і логістика гуманітарної допомоги, координація підтримки для постраждалих регіонів: наприклад, бізнес-асоціація в Дніпрі організувала доставку медичних товарів для лікарень на фронті, а бізнес-асоціація з Івано-Франківська фактично повністю укомплектувала захисною амуніцією цілий батальйон територіальної громади. Також бізнес-об’єднання сьогодні докладають чималих зусиль, щоб допомогти бізнесу адаптуватися до нових умов, зокрема з релокацією до більш безпечних регіонів, відновленням ланцюгів постачання та пошуком нових ринків, встановленням зв’язків із закордонними партнерами й інвесторами.
Тож нові виклики потребують і нового рівня ефективності.
Як оцінюють ефективність діяльності бізнес-об’єднань у світі?
Що ж каже світовий досвід про оцінки діяльності бізнес-об’єднань? Якщо заглибитись у те, що пишуть про себе бізнес-об’єднання з багаторічним досвідом роботи, то побачимо такі ключові позиції:
1. Залучення членів. Кількість і активність членів організації є ключовими показниками. Ефективні об’єднання мають прозорі правила прийому нових учасників і активно працюють над залученням нових членів через комунікаційні кампанії та демонстрацію вигід від участі.
2. Результативність адвокації. Успішність лобіювання інтересів бізнесу у відносинах із владою оцінюється за впровадженими змінами в регуляторній політиці. Наприклад, у США Торговельна асоціація досягла зниження податків для малого бізнесу після багаторічної кампанії.
3. Якість послуг. Надання членам релевантних послуг, таких як навчальні програми, консультації та доступ до експертиз. Наприклад, у ЄС бізнес-об’єднання часто пропонують тренінги з цифровізації або допомогу в підготовці до експортної діяльності.
4. Фінансова стабільність. Здатність організації забезпечити стабільне фінансування своєї діяльності через членські внески, гранти або комерціалізацію послуг.
5. Рівень прозорості. Наявність відкритої звітності, регулярне інформування членів про досягнення та плани сприяють довірі до організації.
6. Імпакт у громаді. Результати діяльності, які позитивно впливають на місцеве бізнес-середовище, зокрема створення можливостей для співпраці, розвиток локальної економіки чи підвищення стандартів ведення бізнесу.
Які бізнес-об’єднання України зможуть похвалитися досягненнями за кожною зі згаданих вище позицій? Подивимось уже наприкінці 2025 року.
Автор Катерина Венжик
засновниця ГО «Бути європейцем»
Цю публікацію та відео було створено в межах швейцарсько-українського Проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні», який впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) у співпраці з Міністерством економіки України і за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе виключно колектив Національної платформи МСБ. Точка зору авторів не обов’язково відображає точку зору донора.
The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!