У п’ятницю, 3 січня, в день початку головування Польщі у Євросоюзі, польські фермери вийшли на масштабний протест у Варшаві. Під час акції лунало чимало гасел, багато з яких мали популістський характер і були далекими від реальності. А підтримали протест політики із неоднозначною репутацією, як знайомі для українців після скандалів у контексті українсько=польських відносин.
Гасло протестуючих фермерів – «П’ять разів ні». Зокрема фермери виступили проти Меркосур (угода про імпорт товарів з Південної Америки до ЄС), «Зеленої угоди» (ініціатива, яка має на меті зробити ЄС кліматично нейтральним до 2050 року і яка нібито шкодить фермерам), імпорту з України, «знищення польських лісів і полювання» та «вимирання польської економіки».
Фермери виготовили банери з написами: «Меркосур = колапс польського сільського господарства», «Геть Зелену угоду, злочинну угоду для Польщі», «Досить абсурдів агрокліматичної політики ЄС», «Зелена угода = екотероризм», «Вибачте за труднощі, ми маємо повалити зелену угоду», «Polexit» і «Ланцюговий акт = крах польського тваринництва».
У 2023 році ті самі фермерські організації із тими ж вимогами неодноразово блокували кордон з Україною та висипали українське збіжжя з вантажівок та вагонів.
Реакція уряду Польщі
Як повідомило Міністерство сільського господарства, міністр Чеслав Сєкєрскі очікує від протестувальників детальних вимог. Сєкєрскі нагадав, що польський уряд однозначно виступає проти укладення угоди з Меркосур з питань сільського господарства і що він намагається створити меншість, яка блокує цю угоду, разом з Францією та іншими країнами.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрскі. Фото Darek Delmanowicz /PAP
Щодо вимоги зупинити імпорт з України, Сєкєрскі заявив, що «неконтрольований імпорт товарів і зерна» був зупинений, а ситуація на кордоні контролюється і відслідковується. Міністр зазначив, що на прохання польського уряду та за підтримки протестуючих фермерів Європейська комісія та Європейський парламент внесли зміни до правил «Зеленої угоди», спростивши та пом’якшивши «необґрунтовані положення».
Міністр також додав, що в країні змінилась лісова політика.
Протест, політика, українофоби
На протест фермерів прийшов кандидат у президенти Польщі від опозиційної партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький, який є директором Інституту національної пам’яті Польщі і свого часу запам’ятався тим, що назвав Галичину «Східною Малопольщею».
«Сьогодні кожен кандидат у президенти Польщі, який дбає про польського фермера, повинен бути тут, а не писати твіти про те, що він за фермерів», – сказав Кароль Навроцький, маючи на увазі свого конкурента на виборах президента, кандидата від «Громадянської платформи» і чинного мера Варшави Рафала Тшасковського. Той опублікував у мережі X короткий допис, де підтримав «вільну торгівлю на рівних умовах» і частково підтримав фермерів, але на протест не прийшов.
Нагадаємо, вибори президента Польщі відбудуться у травні 2025 року.
Помітили на протесті також скандального політика-українофоба, антисеміта, депутата Сейму від ультраправої партії «Конфедерація» Ґжеґожа Брауна. «Конфедерація» – маргінальна партія, яка на виборах до Сейму у 2023 році набрала лише 6,6% голосів поляків та отримала 11 депутатських мандатів (із 460).
Саме цей політик у 2024 році викинув на смітник ялинку із міського суду в Кракові, бо на різдвяному дереві були іграшки із українською символікою. Також Браун загасив вогнегасником ханукію у польському Сеймі, за що був позбавлений депутатського імунітету. Браун запам’ятався й закликом «зупинити бандеризацію Польщі».
Ґжеґож Браун на протесті фермерів. Фото WP/Mateusz Dolak
«”Конфедерація”, як завжди, твердо стоїть на боці польських фермерів, протести яких триватимуть протягом усього дня, починаючи з наступних кількох годин», – заявив Браун перед протестом.
У Брауна також яскраво виражені антиєвропейські погляди. Ось так, наприклад, він охарактеризував приїзд президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, яка через хворобу не змогла прибути 3 січня до Варшави: «Сьогодні з Брюсселя до Варшави приїжджають люди, які не мають нічого доброго запропонувати полякам і особливо польським фермерам». Представники «Конфедерації» називають Європейськиї Союз «євроколгоспом» та висловлюють гасла виходу Польщі із унії.
Саме партія «Конфедерація» та її політики були лобістами і натхненниками блокади кордону у 2023 році. Детально про це ZAXID.NET писав у статті Хто стоїть за блокадою кордону. Тоді лідером блокади був саме представник «Конфедерації» – 43-річний Рафал Меклер, який також представляв польських перевізників.
Заяв, якими б фермери відмежовувались від скандального політика і партії «Конфедерація», із 2023 року так і не було.
Підтримала фермерів і нині опозиційна партія «Право і Справедливість». Голова фракції цієї партії у Сеймі Маріуш Блащак заявив, що введене свого часу ембарго на українське продовольство було правильним кроком.
«Одна з вимог фермерів – це питання збереження ембарго на імпорт продовольства з України. Коли при владі була “Право і справедливість”, таке ембарго було запроваджено в односторонньому порядку. Необхідно захистити польський ринок, щоб продукти харчування, вироблені в нашій країні, і надалі забезпечували нашу безпеку», – наголосив політик PiS.
«Я вже давно запитую себе: чи не мають ці протести політичного характеру?»
Професор, колишній заступник міністра сільського господарства Анджей Ковальський каже про політичний підтекст протесту фермерів.
«З одного боку, протести, безумовно, стосуються реальних проблем, але я вже давно ставлю питання: чи не є вони насамперед політичними? Тому що за часів правління ПіС демонстрацій такого масштабу не було. Я розумію, що фермери тоді підтримували політику партії, в тому числі те, що ми мали бути зерновим хабом для України», – сказав в інтерв’ю Radio Jedynka Анджей Ковальський.
Професор звертає увагу на раптову зміну позиції фермерів, причини якої знайти не може.
«Перш за все, я сам хотів би зрозуміти, що сталося за останні кілька місяців. Тому що, як я розумію, польські фермери протягом останніх п’яти років підтримували спільну аграрну політику під керівництвом комісара Януша Войцеховського [тогочасний європейський комісар з питань сільського господарства]. Вони масово брали участь у виборах, голосуючи за партію “Право і справедливість”, представником якої є Януш Войцеховський. І вони також підтримували гасла про те, що Польща має бути зерновим хабом для України, а суспільство, фермери і Київ мають від цього виграти», – наголосив Ковальський.
Ковальський нагадав, що за часів правління «Права і справедливості» протестів не було або їх було дуже мало. «Вони були організовані нинішнім заступником міністра сільського господарства Міхалом Колодзейчаком. Вони не збирали великої кількості учасників. Тому я вже давно задаюся питанням: чи дійсно ці протести стосуються реальних процесів? Безумовно, стосуються, з цим важко сперечатися. Але чи не мають вони в першу чергу політичний характер?», – резюмував він.
На титульному фото транспарант партії «Конфедерація» під час протесту із написом: «PolExit. Ні євроколгоспу». Скріншот з відео
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter