Чи може дрон догнати російського «шахеда» (сотні яких щоночі атакують Україн) і знищити його в повітрі? Як далеко можуть залетіти українські БПЛА і якої шкоди завдати російській військовій інфраструктурі? Чи може дрон вивезти пораненого із поля бою, куди без ризику для життя ніхто не може дістатися? Україна йде до цього, вважає Семюел Бендетт, аналітик Центру військово-морського аналізу (СNA) у США, із яким поспілкувався Голос Америки.
Якщо у 2023-му році Україна вразила світ своїми надводними безпілотниками, які загнали російські кораблі в порти, то у 2024-му безпілотники вийшли на зовсім інший рівень. Тепер дрони з води можуть збивати повітряні цілі.
У ніч проти 8 січня Сили оборони України уразили базу зберігання нафтопродуктів «Комбинат Кристал» в Енгельсі Саратовської області Росії, що за 1, 5 тисячі кілометрів, повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
Українська технологічна платформа Brave One, яка працює за підтримки Міноборони та Мінцифри України анонсувала виробництво нового типу річкових дронів. Такий надводний безпілотник із зарядом до трьох кілограмів здатен збивати цілі за 10 кілометрів.
Але далі буде ще цікавіше, вважає аналітик Семюел Бендетт.
До того, як приєднатися до CNA, Бендетт працював у Національному університеті оборони США над проривними військовими технологіями. Аналітик бачить шість основних тенденцій розвитку виробництва та вдосконалення безпілотників і прогнозує на що можна чекати вже у 2025 році.
Треба більше дронів і більше дронарів
Ключовою тенденцією за останній рік щодо безпілотних систем, як вважає Бендетт, став неймовірний ріст кількості БПЛА на полях боїв російсько-української війни.
…понад мільйон безпілотників, доставлених на фронт кожною стороною
«На цей час ми говоримо про понад мільйон безпілотників, доставлених на фронт кожною стороною. Це понад 1,3 мільйона в Україні, Росія заявила про 1,4 мільйона дронів для своїх сил. Більшість з цього тактичні FPV-дрони», – каже Бендетт.
У обох сторін відносний паритет за кількістю дронів. Тому зараз питання, хто краще буде їх використовувати. А саме, хто підготує більшу кількість якісних операторів БПЛА, вважає Бендетт.
31 грудня в ефірі одного з українських телеканалів Марія Берлінська, засновниця «Центру підтримки аеророзвідки», заявила, що в Україні діє кілька десятків шкіл, які готують щомісяця до 400 операторів БПЛА, втім, за її словами, ЗСУ потребують в рази більше операторів.
Долітають на великі відстані
Наймасовіші FPV-дрони за останній рік стали літати на відстань до 20 кілометрів, каже Бендетт.
«Починали з цих комерційних квадрокоптерів, які мали радіус дії приблизно від трьох до п’яти кілометрів. Тепер, завдяки технологічним модифікаціям, через ретранслятори сигналу, як у повітрі, так і на землі, ці типи безпілотників можуть проникати на відстань до 20 кілометрів», – каже Бендетт.
Восени 2024 року фахівець у галузі зв’язку, РЕР та РЕБ Сергій «Флеш» Бескрестнов писав, що по позиціях одного з підрозділів Сил оборони України росіяни завдали удару двома стандартними дронами FPV на відстані у 40 км від лінії фронту.
«Імовірно, два дрони були занесені до нас у тил великим багаторазовим БПЛА-маткою, вид якої не встановлено. Матка вела візуальну розвідку і відправила в атаку FPV. Вона ж була ретраслятором управління і відео. Близькість матки-ретраслятора і FPV знижує ефективність засобів окопного РЕБ до нуля», – писав Бескрестнов.
Дрони на оптоволокні
Головною новиною останнього року, як вважає Бендетт, стала поява БПЛА з оптоволоконним керуванням. Це відповідь на збільшення кількості засобів радіоелектронної боротьби.
Дрони, які керуються через оптоволоконний кабель, не вразливі для впливу РЕБ. І Росія їх масово застосовує.
«Цей рік обіцяє бути масовим у застосуванні оптоволоконних дронів, тому обидві сторони говорять про фізичні засоби протидії та фізичний захист від них…. Здійснюється тренування з дробовиками та гвинтівками, щоб переслідувати такі БПЛА», – каже Бендетт.
За словами американського експерта, у 2025 році слід очікувати зміни тактики наступальних дій – спершу в атаку підуть дрони на оптоволокні, щоб знищити станції РЕБ, а за ними традиційні дрони.
На початку цього місяця Головне управління оборонних інновацій Міністерства оборони України провело презентаційне тестування FPV-дронів, керованих через волоконно-оптичний кабель, для представників командувань видів, окремих родів військ Збройних сил України. Деякі з цих дронів здатні нести до 3 кг корисного навантаження, повідомляють в міноборони.
Перехоплювачі дронів
Спектр використання дронів дуже розширився за 2024 рік. Окрім традиційного використання БПЛА для розвідки та атак, їх стали застосовувати для логістики, мінування та розмінування.
Україна ще й першою стала використовувати дрони для знищення ворожих дронів, наголошує Бендетт.
Україна використовує безпілотники типу FPV для переслідування російських безпілотників із фіксованим крилом
«Україна використовує безпілотники типу FPV для переслідування російських безпілотників із фіксованим крилом, таких як Zala або SuperCam та інших. Росіяни намагаються зробити те саме з українськими важкими багатороторними безпілотниками», – каже Бендетт.
Річ у тім, що збивати такі БПЛА зенітними ракетами дорого і недоцільно, тому українські розробники вдались до технічної інновації. Допомагають українцями у розробці таких дронів німці та американці.
Зокрема, український інноваційний проєкт Brave1 нещодавно повідомив, що випробував німецький дрон-перехоплювач Tytan. Він здатний розвивати швидкість до 300 кілометрів на годину із дальністю польоту у 20 кілометрів.
Також видання Newsweek у листопаді повідомляло, що в Україні пройшли випробування американського дрона-перехоплювача Hitchhiker з електричним двигуном. Ця новинка була розроблена двома провідними американськими технологічними компаніями – IronNet та Astrion.
Наземні безпілотники
За останній рік значно зросла кількість наземних безпілотних систем, каже Бендетт. Вони відносно невеликі, їх відносно дешево виробляти, прості у використанні. Якщо їх втратити, то можна легко замінити.
«Зараз ключовою місією таких систем є матеріально-технічне забезпечення, постачання, евакуація, атаки камікадзе, коли робот завантажуються мінами та відправляються на фронт, та виконання бойових завдань, наземні безпілотники оснащені кулеметом або ПТРК» – пояснює Бендетт.
Українська технологічна платформа Brave One за підтримки Міноборони наприкінці листопада провела тестування на полігоні 100 новітніх наземних роботизованих українських розробок. Про це у мережі Телеграм повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Виробники протестували медично-евакуаційні та логістичні платформи, ударні, мінувальники і роботи-камікадзе», – писав Федоров.
Семюел Бендетт вважає, що подібних роботів буде все більше на полі бою у 2025 році. Росіяни також працюють над створенням подібних систем.
ШІ і військові дрони
Елементи штучного інтелекту (ШІ) вже повсюдно використовуються в управлінні дронами, каже Бендетт. ШІ зокрема застосовують для розпізнавання і наведення цілі.
Саме ШІ використовується для точних ударів далекобійним українським дроном «Лютий» углиб Росії. Про це ще весною минулого року писало видання CNN.
У 2025 році, вважає Бендетт, за допомогою штучного інтелекту вдасться керувати групою безпілотників на полі бою.
«Ми вже живемо в антиутопічному сценарії наукової фантастики, де поле бою повністю насичене різними типами безпілотних роботизованих систем», – переконаний Бендетт.
Він додає: «З’являться можливості для підключення БПЛА, наземних безпілотників, безпілотних катерів разом, щоб формувати бойові групи, щоб надати більше свободи дій операторам, керувати кількома типами систем».