У нинішніх суспільствах подібне є рідкістю
Схоже, що жінки грали значно більшу роль у житті древніх кельтів, ніж вважалося раніше. Принаймні нові розкопки дозволять пролити світло на життя племені дуротригів, що жили на території сучасної Великобританії десь від 100 року до нашої ери і до 100 року нашої ери.
Нове дослідження було оприлюднено у журналі Nature 15 січня. Воно присвячене опису традицій населення Дорсета (південь Англії) у залізному віці.
Дослідники проаналізували 57 останків із поховань дуротригів, щоб спробувати відстежити родинні зв’язки та міграційні хвилі людей на Британські острови. Це плем’я мало традицію ховати своїх людей у позі ембріона, що вирізняється на тлі інших.
Найпримітнішим виявилося те, що представники цього племені, схоже, мали матрилінійні (тобто по жіночій лінії) традиції шлюбу. Іншими словами, мітохондріальна ДНК, яка передається виключно за жіночою лінією, показувала дуже низьку різноманітність. Тобто всі жінки у певному регіоні були нащадками однієї далекої попередниці. А ось чоловіки виявилися мігрантами, які приносили свою ДНК з інших поселень.
“Це був цвинтар великої спорідненої групи. Ми реконструювали генеалогічне дерево з безліччю різних гілок і виявили, що більшість членів простежували свою материнську лінію до однієї жінки, яка жила сторіччя тому. Навпаки, зв’язку по батьківській лінії практично були відсутні”, — розповіла автор дослідження доцент кафедри генетики Трініті Лара Кессіді.
Вона наголосила, що це “перший випадок, коли подібна система була задокументована в доісторичній Європі”, і він збігається з тим, як описували римляни кельтське населення Британії.
Після цього вчені перевірили останки з поселень того часу в інших місцях у Британії і виявили схожу тенденцію до проживання великої кількості нащадків однієї жінки в одному регіоні.
Крім археологічних знахідок вчені керуються грецькими та римськими записами про ті часи. Однак вони не завжди мають високу точність, а тому до інформації в них ставляться з часткою скепсису. Однак у цьому випадку схоже, що записи здивованих римлян про місцевих королев, які керують арміями, можуть виявитися цілком правдивими.
“Припускалося, що римляни перебільшували свободи британських жінок, щоб намалювати картину дикого суспільства”, — кажуть вчені.
Нове дослідження показує, що ці товариства були набагато організованішими, оскільки чітко розуміли свій родовід і укладали шлюби з далекими гілками свого роду, уникаючи близьких родинних зв’язків. Гіпотезу про впливових жінок кельтів також підтверджує й те, що у багатьох жіночих могилах було знайдено багатий інвентар.
Дослідження також пролило світло на інші невідомі раніше моменти. Наприклад, було встановлено, що на південному узбережжі Британії помічено більшу генетичну різноманітність чоловіків. Це може бути пов’язане з більш частими міграційними хвилями континентальної Європи.
А ось у північних регіонах спостерігалася велика генетична ізоляція, що може говорити про те, що предки цих людей мешкали там ще з бронзового віку.
Як повідомлялося раніше, на території Угорщини виявлено поховання, в якому знайшли останки жінки зі зброєю. Археологи вважають, що вона могла займатися військовою справою.