Досліджувались тварини з Прип’яті та Чорнобиля
Тривалий час після аварії на ЧАЕС вчені досліджували собак, аби з’ясувати, як саме вони змогли вижити у радіоактивному середовищі. І чи дійсно радіація спричинила знайдені у тварин генетичні відмінності.
Про це пише видання ZME. Зазначається, що увагу зосередили на двох популяціях: одна жила біля атомної електростанції в Прип’яті, а інша – у сусідньому покинутому місті Чорнобиль.
“Ми працювали з двома популяціями собак, які, хоч і розділені лише 16 кілометрами або приблизно 10 милями, генетично відрізняються”, — каже Метью Брін, професор порівняльної генетики онкології в штаті Північна Кароліна. — Ми намагаємося визначити, чи може низький рівень впливу токсинів навколишнього середовища, таких як радіація, свинець тощо, протягом багатьох років пояснити деякі з цих відмінностей”.
Вчені з’ясували, що не радіація стала причиною їх генетичних відмінностей.
Як радіація в зоні ЧАЕС вплинула на собак
Собаки в цій зоні тривалий час зазнавали впливу радіації, важких металів та інших мутагенних забруднювачів навколишнього середовища. Тому науковці думали, що ці тварини мають вищий рівень мутацій. Якби це було так, це призвело б до чітких генетичних відмінностей між групами в CEZ.
“По-перше, ми контекстуалізували рівень генетичних відмінностей між двома популяціями собак, які показали, що генетика собак міста Чорнобиль була дуже подібна до популяцій собак у Росії, Польщі та прилеглих регіонах”, — каже Меган Діллон, доктор філософії, кандидат у штат Північна Кароліна та провідний автор дослідження.
Тобто вчені змогли використати собак Чорнобильського міста як репрезентативну контрольну популяцію для порівняння з собаками АЕС.
“Ми знаємо, що, наприклад, вплив високих доз радіації може спричинити нестабільність, починаючи з хромосомного рівня. Хоча ця популяція собак на 30 або більше поколінь віддалена від популяції, яка була присутня під час катастрофи 1986 року, мутації, ймовірно, можна було б виявити, якщо вони дали перевагу виживанню тим оригінальним собакам, але ми не знайшли таких доказів у цих собак”, — пояснює Діллон.
Але дослідження не виявило доказів підвищення частоти мутацій в обох популяціях. Попри близькість популяції електростанцій до вищих рівнів забруднення, їхні геномні профілі не показали суттєвих відмінностей у накопиченні мутацій порівняно з собаками міста Чорнобиль. Іншими словами, причиною цього є не радіаційне опромінення.
Що це означає?
Аналізуючи отримані результати, у вчених виникає питання, що з саме впливає на довгострокові генетичні мутації, якщо це не наслідки хронічного опромінення. Дослідження інших видів тварин, показували суперечливі і неоднозначні результати, а от результати з собаками внесли певну ясність. Проте це не обов’язково означає, що радіація не впливає на собак.
“Цілком можливо, що собаки, які вижили достатньо довго для розмноження, вже мали генетичні особливості, які збільшували їхню здатність виживати. Тож, можливо, спочатку був надзвичайний вибірковий тиск, а потім собаки на електростанції просто залишилися окремо від міського населення”, — каже Діллон.
Він наголошує, що собаки Чорнобиля служать цінною моделлю для розуміння впливу радіації на ссавців. Це дає змогу зрозуміти, як радіація в довгостроковій перспективі впливатиме на популяції людей.
Раніше “Телеграф” розповідав, коли можна спостерігати “побачення” вогняної Венери та крижаного Сатурна. Незабаром над Землею буде унікальний парад планет.