Ця драматична історія кохання підкорила серця українців
“Гуцулка Ксеня” – одна з найвідоміших українських пісень, що вже понад 80 років зачаровує слухачів своєю мелодійністю та драматичною історією кохання. Це танго, що народилося в Карпатах, стало справжнім символом української культури, розповідаючи історію палкого почуття, зради та невимовного болю.
Створена наприкінці 1930-х років, пісня має кілька версій авторства, пережила численні варіації тексту та стала справжнім символом української культури.
Таємниця авторства
Історія створення “Гуцулки Ксені” оповита легендами та суперечками. Найпоширенішою є версія, за якою автором пісні став композитор Ярослав Барнич. За свідченням його племінниці Олени Вергановської, натхненням для створення пісні у 1938 році стала учениця композитора – Ксенія Клиновська.
Проте існує й інша версія, згідно з якою справжнім автором є Роман Савицький – сільський учитель із Семигинова. За переказами, він написав пісню під час відпочинку в мальовничому селі Шешори, де місцева молодь обрала його племінницю Ксеню королевою вечора.
Драматична історія кохання
Оригінальний текст пісні розповідає глибоко драматичну історію. Молодий гуцул закохується в красуню Ксенію, але згодом його серце починає битися для іншої. В останню літню ніч він зізнається Ксенії, що їхнє кохання згасло. У першій версії пісні дівчина не витримує цієї зради та закінчує життя самогубством.
В оригінальній версії були рядки:
“Черемоша били хвилі
Бігла Ксеня у безсиллі
На стрімкому впала шпилі
Сумно вітер завивав
Череду лишав щоночі
Та шукав сліди дівочі
Як знайшов закриті очі
Їх востаннє цілував
Важко спершись на соснині
З болем серця грав дівчині,
Щоб і гори чули сині
Як гуцулку він кохав”
З плином часу “Гуцулка Ксеня” зазнала значних трансформацій. Сучасні версії пісні здебільшого оминають трагічний фінал, зосереджуючись на романтичній частині та неповторній мелодії, що підкорила серця мільйонів.
Культурна спадщина
Сьогодні “Гуцулка Ксеня” – це не просто пісня, а справжній культурний феномен. Її виконували численні українські артисти, серед яких гурт “Рандеву” та квартет “Явір”, кожен додавав власне бачення та інтерпретацію. Пісня продовжує надихати сучасних музикантів на створення нових аранжувань та версій.
Це танго залишається одним із найяскравіших прикладів того, як народна творчість може передавати найглибші людські емоції та зберігати культурну пам’ять поколінь. “Гуцулка Ксеня” – це не лише розповідь про кохання та зраду, але й відображення багатої духовної спадщини українського народу.
Раніше “Телеграф” розповідав про українське коріння світового джазового стандарту. Народна пісня перетворилася на музичну легенду, що має чимало версій виконання різними мовами світу.