Що зараз загрожує Україні у зв’язку з триваючим наступом російської армії? Як зупинити війну Росії проти України? Як підтримувати Україну в умовах, коли з приходом Дональда Трампа США можуть зменшити свій внесок у відсіч російської агресії? Що мають робити ЄС та НАТО, щоб бути готовими до стримування Росії? Ці питання обговорювали на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі (ВЕФ). Голос Америки зібрав головні тези, які прозвучали.
Президент України Володимир Зеленський у виступі в Давосі закликав Європу збільшити витрати на оборонне виробництво, демонструвати єдність в безпековій політиці. А щодо мирного процесу в Україні, він відзначив, що одним із складників безпекових гарантій Києву має бути дислокація щонайменше 200 тисяч європейських миротворців.
Що сказав Зеленський?
«Нам потрібна єдина європейська політика безпеки та оборони», – заявив Володимир Зеленський 21 січня на Всесвітньому економічному форумі (ВЕФ) у Давосі.
Європейські країни повинні бути готові витрачати на безпеку стільки, скільки справді потрібно
Зеленський критично висловився щодо теперішнього місця Європи у глобальних альянсах, розвитку технологій, заявивши, зокрема, що Росія виробляє у декілька разів більше боєприпасів та військової техніки, ніж усі європейські країни разом.
Він закликав Європу працювати спільно з Україною над створенням систем озброєнь, зокрема протиповітряної оборони, заявивши, що Європа потребує власної версії «залізного купола», здатної впоратися з будь-якими типами ракет.
«Усі європейські країни повинні бути готові витрачати на безпеку стільки, скільки справді потрібно», – додав Зеленський.
Він деталізував, що якщо для забезпечення безпеки в Європі необхідно витратити 5% ВВП, «то нехай так і буде – це є 5%».
Збільшити витрати на оборону до 5% закликав Європу і новий президент США Дональд Трамп, відповідаючи на питання журналістів в день своєї інавгурації 20 січня.
Зеленський закликав Європу посилити свою позицію та докласти зусиль, щоб стати глобальним гравцем і гарантом безпеки для себе та інших регіонів світу, на тлі непевності щодо політики США.
Чи помічатиме президент Трамп взагалі Європу?
«Чи помічатиме президент Трамп взагалі Європу? Чи вважає він НАТО необхідним? І чи поважатиме він інституції ЄС?», – запитав у своїй промові Зеленський, поставивши під сумнів, що за теперішньої траєкторії подій Європа матиме «місце за столом переговорів», коли війна проти України закінчиться.
Заклики Європи до єдності звучали і від президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн та канцлера Німеччини Олафа Шольца, які у своїх промовах в Давосі наголошували на посиленні колективної здатності Європи захистити себе. Вони обоє також засвідчили непохитну підтримку України.
В рамках ВЕФ, Зеленський вже зустрівся з Шольцом, який готується до федеральних виборів у Німеччині 23 лютого. У своїй промові на форумі Шольц, зокрема, закликав до «принципової ясності» щодо того, що будь-які питання щодо України повинні вирішуватися із залученням України.
Коментуючи міжнародні альянси Росії з такими країнами, як Іран та Північна Корея, Зеленський застеріг, що вони спрямовані проти ЄС та США, а Іран вже по суті втягнутий у війну проти України через постачання зброї Росії.
Українське виробництво військової техніки та боєприпасів суттєво зросло, й наразі покриває приблизно 40% потреб українського війська, пояснив він, окреслюючи подальшу стратегію України. На американську допомогу припадає трохи більше третини усієї техніки та боєприпасів, тим часом як трохи менше третини надходить з Європи.
Водночас зростання виробництва військової техніки та боєприпасів у Європі та США виявилося недостатнім для забезпечення потреб України, попри той факт, що індустріальні можливості самої лише Європи перевищують можливості Росії, дорікнув Зеленський.
Тим часом українська армія налічує понад 800 тисяч військових, й під час мирних переговорів, за словами українського лідера, Росія вимагатиме її скорочення у 5 разів.
«Ми цього не допустимо», сказав Зеленський. Він зазначив, що така вимога Росії матиме на меті нове вторгнення в Україну та європейські країни у майбутньому, якщо гарантії безпеки Києву виявляться недостатньо сильними.
На думку українського президента, одним зі складників таких гарантій стане відрядження в Україну щонайменше 200 тисяч європейських миротворців в рамках будь-якого врегулювання війни.
Що сказав командувач НАТО в Європі Каволі?
Росія наразі не має військового потенціалу для швидкого наступу в Україні, адже переживає проблеми із живою силою. Про це під час дискусії «Мир через силу» на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі заявив американський генерал, командувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі.
На питання, як може розвиватись ситуація на полі бою впродовж цього року, командувач відповів так:
Я не бачу потенціалу для масованого прориву (росіян). І це не політичне, а військове бачення
«Я не переживаю, що Україна може раптово програти. Я не бачу потенціалу для масованого прориву (росіян). І це не політичне, а військове бачення. Це пов’язано із (ситуацією) в обох сторін – ефективна оборона, яку чинять українці, але й також зі складнощами для російської сторони створити значні наступальні сили, щоб здійснити потенційний прорив».
На думку генерала Каволі, цього року у війні буде значно більше невеликих наступальних дій.
«Ми бачимо, що вони виснажливі для Росії. Адже є причина, чому Росія привезла тисячі й тисячі солдатів з Північної Кореї», – аналізує командувач.
«Я думаю, що ми продовжимо бачити це напруження між бажанням наступати і браком живої сили з боку росіян, – додав Каволі. – Думаю, це значною мірою визначатиме конфлікт і змусить росіян використовувати більше зброї стримування, як ми побачили, як вони це роблять в останні роки»
Каволі також оцінив, як може змінитись ситуація на фронті, якщо нова адміністрація США зменшить військову підтримку для України.
Командувач висловив сумнів, що Київ отримав свій останній великий пакет військової допомоги й на цьому американська підтримка закінчиться.
«По-перше, це гіпотетично, з цим треба бути обережним. По-друге, я б звернув увагу на дуже суттєве збільшення європейської допомоги, яку відправляють Україні, особливо, в питанні боєприпасів було відчутне зростання виготовлення артилерійських снарядів і ракет від наших європейських союзників», – сказав американський командувач і додав, що очікує подальшого збільшення підтримки Києва з боку Європи.
Каволі також підкреслив, що для підтримання миру вкрай важлива військова міць, яка також потрібна для повернення до миру, якщо починається конфлікт.
Крістерссон і Стубб
Шведський прем’єр Ульф Крістерссон наголосив, виступаючи у Давосі, що європейці можуть робити більше для допомоги Україні.
«І наш найпотужніший аргумент для США, щоб вони залишались відданими (обіцянкам допомагати Україні – ред.) – це для європейців бути рольовими моделями. Це єдиний спосіб для нас бути дійсно вартими довіри, коли ми також просимо американських платників податків: «Будь ласка, залишайтесь відданими щодо того, що відбувається в Україні», – сказав у Давосі Ульф Крістерссон.
Відповідаючи на питання про уроки з російської війни в Україні, які можуть винести інші держави, президент Фінляндії Олександр Стубб виділив важливість захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності, що є ключовими елементами міжнародного права.
Стубб додав:
«Що більше ти готуєшся, то менш ймовірно, що ти опинишся в умовах традиційної війни. Звісно, ми готувались у військовому плані навіть у часи після Холодної війни, й ба більше, (ми готуємось – ред.) зараз»
У 2025 році Всесвітній економічний форум (ВЕФ) проходить у Давосі із 20 по 24 січня під загальною темою «Співпраця заради інтелектуальної епохи». Серед питань дискусійних майданчиків зокрема такі проблеми як геоекономічна невизначеність, виклики використання штучного інтлекту, переосмислення економічного зростання, захист планети… і проблеми, пов’язані із російською агресією. У заході беруть участь близько 3 000 лідерів із понад 130 країн. Близько 350 урядовців, у тому числі 60 глав держав і урядів.
- Дональд Трамп у своїй першій промові на посаді 47-го президента США не згадав ні про Україну, ні про Росію. Але наголосив, що хоче увійти в історію, як миротворець, і що він фокусується найперше на проблемах Америки.
- Під час виборчої кампанії і перед інавгурацією Трамп неоднаразово обіцяв швидко зупинити війну Росії проти України, а потенційні члени його адміністрації наголошували, що обидві сторони мають піти на поступки.
- Трамп також багато разів наголошував, що США надають більшу допомогу Україні, ніж інші країни НАТО. «НАТО має платити більше. НАТО має платити 5%», – сказав Трамп, повторивши свою вимогу до країн альянсу збільшити витрати на оборону до 5% ВВП. Стільки на оборону не витрачає зараз жодна країна НАТО, включно зі США.
- Призначений президентом США Дональдом Трампом спецпредставником з питань України Кіт Келлог отримав доручення за 100 днів досягнути припинення війни, але Трамп буде особисто контролювати переговори, написало видання The Wall Street Journal.