Практика виявилася складнішою і мала багато нюансів
Недавнє дослідження пролило світло на жорстоку практику відрубування голів у громадах стародавньої Іберії. Однак тепер археологи відзначають, що традиція може бути значно складнішою, ніж вважалося раніше.
Дослідники зазначають, що різні громади могли мати різні мотиви і це могло бути пов’язане як з поклонінням предкам, так і з актом залякування. Про це розповів один з авторів дослідження, археолог Рубен де ла Фуенте-Сеоане, передає Newsweek.
Вчені досліджували сім відрубаних та пробитих цвяхами черепів, які були знайдені у двох поселеннях залізного віку – Пуч-Кастельяр та Ульястрет. Ізотопний аналіз показав, що у Пуч-Кастельярі черепа належали чужинцям. Вони були прибиті на внутрішній стороні міської стіни, мабуть, заради залякування та підтримки дисципліни.
В Ульястрете їх розміщували на вулицях у центрі міста. Вчені вважають, що це було своєрідним ритуалом пам’яті про покійного. Непрямо на цю гіпотезу вказує на те, що деякі з черепів належали місцевим жителям. Втім, на стінах черепа чужинців вони також вивішували.
Рубен де ла Фуенте-Сеоане зазначає, що вчені виходили у своїх припущеннях з того, що чужинців навряд чи шанувати у місті. Водночас черепи місцевих жителів, швидше за все, повісили туди їхні родичі.
“Це говорить про те, що відбір людей для ритуалу відсікання голів був складнішим, ніж вважалося спочатку”, — зазначив археолог.
Як повідомлялося раніше, прибивання черепів до стін це не найстрашніше, що можна було побачити у стародавньому світі. Наприклад, у кам’яному столітті у Європі повсюдно зустрічалися племена канібалів, які цілеспрямовано полювали інших людей.