Серпень 2024 року увійшов в історію. Українські військові перетнули кордон і зайшли до Курської області. Ця операція змінила перебіг війни та підтвердила міць української армії.
«Перше враження було… Нова територія, новий досвід, потрібно буде заново вчитися, підлаштовуватися до певних моментів у роботі, занурюватися, що там і як там. Усе було нове. Всі ж фотографувались біля «п’ятірочки» основної, а там ще одна була, там дві «п’ятірочки», фото на пам’ять, я не так багато зараз фотографій роблю, ну таке. Треба було позначити для себе. Наприклад, якщо порівнювати з Донбасом, то там стабільний передній край, тобто ми розуміємо, де розташовані наші передні позиції, вже чітка лінія окопів, де наша територія, контрольована нами, відповідно, де контрольована противником. На території Курщини такого не було. Так, там були певні ВОПи, РОПи, спостережні пости секретні, але суцільної лінії переднього краю на серпень не було, тобто більш маневрена війна була. КАБи там літали постійно, 24\7, стосовно вогневого ураження, то вони підтягнули туди більш елітні свої підрозділи, а саме морську піхоту, вдв, ось вони і воювали. Якщо наші люди на початку великого вторгнення робили супротив, допомагали нам, інформували, розповідали, що та де відбувається, де які переміщення техніки противника… По приїзду на територію курської області я цього взагалі не побачив, так, там ходили кілька місцевих, вони особо не пересувались, проте серед тих, кого я бачив, вони, одним словом, «аморфні», їм все одно яка влада. Україна? Отже, Україна. росія? Отже, росія. Або взагалі будь-яка інша. Вони не «за» були і не «проти» Просто жили і все, все одно яка влада. І так само ставлення до нас нейтральне. Я не почув: «Забирайтесь із нашої території», але я не вважаю, що вони були раді нас бачити. Скоріш за все, вони переживали, щоб ми їх не вбили, бо українці «бандерівці, карателі» і тому подібне», — «СІМЕНС» – заступник командира батальйону з повітрянодесантної підготовки бійців у 54-му окремому розвідувальному батальйоні імені Михайла Тиші.
Кожен крок уперед – це ще один удар по ворогу. Боротьба триває і перемога стає ближчою.
Журналіст: Іра Пономаренко
Оператор: Сергій Бутько