Допомога прийшла, звідки не чекали
Проблема очищення стічних вод завжди була значною для великих міст. При цьому клопоту додає не тільки сам процес видалення шкідливих речовин з рідини, але й те, що розчинена в ній органіка є чудовим середовищем для зростання різних мікроорганізмів. Зокрема бактерії, що там живуть, утворюють об’ємну піну, позбавлення від якої вимагає дорогих і потенційно небезпечних хімікатів. Однак наразі вчені вважають, що знайшли помічника.
Нове дослідження оприлюднено у журналі Nature Communication 5 березня 2025 року. Дослідники Університету Ла Троба (Австралія) звернули увагу на крихітного бактеріального паразита Candidatus Mycosynbacter amalyticus, який може виявитися тим самим рятівником, що дозволить заощадити величезні гроші та захистити довкілля від шкідливих біоцидів.
Зокрема, вчені звернули увагу на те, що проблема піни з’являється, коли у воді починають процвітати бактерії Gordonia amarae. Вони містять на своїх клітинних стінках міколову кислоту. Це особливі жироподібні молекули, які дозволяють їм відштовхувати воду, стабілізувати піну і бути стійкими до зовнішнього впливу.
Але саме ця кислота і виявилася “ахіллесовою п’ятою” бактерії, оскільки саме її використовує M. amalyticus. Паразит використовує тонкі нитки, щоб прикріпитися саме до цих молекул, а потім застосовує трубочку, що нагадує “спис”, щоб пробити оболонку і почати висмоктувати клітинну рідину.
Однак на цьому дослідження не скінчилося. Вчені припустили, що якщо люди почнуть часто застосовувати паразита для очищення стічних вод, Gordonia amarae виробить механізм самозахисту.
І так і сталося – деякі зразки бактерій просто втратили здатність синтезувати міколову кислоту, чим послабили захисну оболонку. Простіше кажучи: паразит не зміг причепитися до бактерій, які не мали за що причепитися.
З іншого ж боку, без своєї “броні” бактерії росли повільніше і ставали більш вразливими до інших способів боротьби. До того ж схоже, що саме через міколову кислоту піна і виникала в першу чергу. Тобто навіть якщо повністю знищити Gordonia amarae не вийде, вона все одно не зможе створювати проблеми для очисних споруд.
Цілком може виявитися, що природа вже давно вигадала спосіб розв’язання наших проблем, просто ми до останнього часу не звертали на нього уваги.
“Це партнерство може призвести до значного прогресу в очищенні стічних вод, і ми з нетерпінням чекаємо на потенційні застосування нашого відкриття”, — розповів один з авторів дослідження, доктор Стів Петровскі.
Для розуміння, лише в США щороку на експлуатацію очисних споруд витрачається близько 50 мільярдів доларів. Навіть якщо ці витрати вдасться скоротити на 1%, то йтиметься про економію в 500 мільйонів доларів. Якщо додати сюди всі інші країни, то можна побачити, що йдеться про дуже серйозну вигоду.
Як відомо, живі організми іноді мають дуже химерні стратегії виживання. Наприклад, деякі личинки мух відростили собі “обличчя” на дупі, щоб вписатися в суспільство термітів.