КІБЕРЗАХИСТ У ЧАСИ ВІЙНИ: ЧОМУ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО
Сучасні війни давно вийшли за межі окопів і танкових проривів. Тепер стратегічні битви точаться ще й у кіберпросторі, а результатом може бути не просто злам сайту, а й паралізована економіка, знищені бази даних і хаос у державному управлінні.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яку не можна ігнорувати. Хочете вірте, хочете ні, але вже зараз ви є її учасниками. Так, адже кожен ваш онлайн-слід у кіберпросторі створює вашого цифрового аватара, який прямо зараз живе у вашому телефоні, месенджері, різних соціальних мережах, електронних поштах і ще багато де.
І як показує практика, ураження цифрового аватара може призвести до значних негативних наслідків у реальному світі. Навіть до фізичної смерті. Тому кібербезпека зараз як ніколи актуальна – вона рятує не лише наші персональні дані, а й наші життя.
Ця стаття – перша у рубриці «Кіберзахист у часи війни: чому це стосується кожного», започаткованій задля висвітлення головних загроз у кіберпросторі, пояснення процесів у цифрових битвах і, найголовніше, навчання, як захистити себе від кіберзагроз.
ЩО ТАКЕ ВІЙНА У КІБЕРПРОСТОРІ ТА ЧИМ ВОНА ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД ТРАДИЦІЙНОЇ ВІЙНИ?
Кіберпростір – це глобальний цифровий простір, що об’єднує всі комп’ютерні й мережеві системи, що взаємодіють між собою через Інтернет та інші технологічні платформи.
Він включає в себе (але не обмежується):
- Інтернет (вебсайти, соціальні мережі, електронні комунікації);
- корпоративні мережі (інформаційні системи підприємств і державних організацій);
- хмарні сервіси (сховища даних, обчислювальні потужності);
- критичну інфраструктуру (енергосистеми, транспортні мережі, медичні системи, фінансові структури);
- пристрої, підключені до мережі (смартфони, сервери, датчики інтернету речей, банкомати тощо).
Кіберпростір можна уявити як величезну цифрову екосистему, де безпека залежить від кожного її учасника. Саме тому атакувати можна не лише конкретні об’єкти, а й системи зв’язку між ними, використовуючи слабкі місця користувачів, організацій чи державних структур.
Війни у кіберпросторі – це не сцени з фільму про хакерів, які в темній кімнаті ламають сервери. Це реальні атаки на державні установи, банки, транспортні системи та навіть лікарні.
Нещодавно українці зазнали чергової кібератаки на державні реєстри, наслідки якої ми всі з вами відчували наприкінці 2024 та початку 2025 років.
Серед основних методів кіберзлочинців:
- злам серверів і витік даних;
- атаки на об’єкти критичної інфраструктури;
- маніпуляція державними реєстрами;
- дестабілізація систем управління та зв’язку.
Часто війни у кіберпросторі поєднуються боротьбою й на інформаційному просторі. Це так звані «інформаційно психологічні спецоперації» під час яких ворог не атакує сервери напряму, а атакує вашу свідомість.
Фейки, пропаганда, маніпуляції – це теж зброя. Часто ці два види війни працюють разом: спочатку зламують бази даних, а потім використовують інформацію для маніпуляцій.
Як зазначає Брюс Шнаєр, експерт з кібербезпеки Єльського університету:
“Найефективніші кібератаки – це ті, які поєднують технічний злам і психологічну війну. Це не просто хаос у комп’ютерах, це хаос у головах”.
ПРИКЛАДИ ВІЙН У КІБЕРПРОСТОРІ
Насправді війна у кіберпросторі ведеться давно. Просто ми ніяк не хочемо цього визнати. І лідерами тут виступають країни – представники вісі зла «росії-Китаю-Ірану та Північної Кореї».
Так, на думку багатьох експертів, саме російські хакери стоять за атаками на Естонію у 2007 році. Нагадаю, що все розпочалося після знесення в Естонії пам’ятника радянським солдатам – учасникам другої світової війни. Естонці знесли його, вважаючи його символом окупації їхньої країни росіянами.
Майже одразу вони зазнали подвійної атаки – на вулиці вийшли проросійські активісти, а робота державних установ, банків і медіа була заблокована зовнішніми кібератаками. Це був перший випадок, коли країну намагалися “відключити” через інтернет.
Схожі кібератаки відбувалися з Грузією та Україною напередодні повномасштабних вторгнень росіян відповідно у 2008 та 2022 роках. Російські хакери атакували державні сайти, зламували банки та енергетичні компанії. Звісно це все негативно впливало на обороноздатність.
Є й інші приклади, найвідоміший з яких вірус Stuxnet. Це став перший відомий випадок, коли вірус через так зване шкідливе програмне забезпечення завдав фізичних ушкоджень та вивів із ладу ядерні центрифуги Ірану. Ніхто до цього часу не знає, хто точно його розробив, хоча Іран переконаний, що це була спільна спецоперація США та Ізраїлю.
Після прочитання до цього місця у вас, напевно, складається враження, що питання кібербезпеки, захисту від зламів інформації, комп’ютерних мереж, пристроїв та цифрової інфраструктури від зламів, атак і витоку даних, стосується лише урядових установ та великих корпорацій. Насправді «ніт» – кібербезпека має прямий вплив на кожного.
Як зазначає Метью Грін, криптограф і експерт із кібербезпеки: “Найслабша ланка в безпеці – це людина. Ви можете мати найкращий захист, але якщо ви відкриєте підозріле посилання – ваші дані вже не ваші”.
Тож якщо ви не будете дотримуватися цифрової гігієни, у вас можуть зламати банківський рахунок чи вкрасти карткові дані. Ваші особисті фото та персональні дані гулятимуть по Інтернету, зламаний акаунт у соціальних мережах стане «цифровим солдатом ворога», не критичне сприйняття інформації впливатиме на настрої у вашій сім’ї, серед рідних, друзів та країни загалом.
Тож варто буде регулярно читати нашу рубрику аби освоїти основні принципи кібербезпеки та зробити ваше цифрове життя безпечнішим.
Ми не завантажуватимемо вас технічними термінами, нашою метою є зробити вас обізнанішими та захищенішими у цифровому світі. У наших матеріалах ви знайдете:
► Персональна кібергігієна: Як не стати жертвою хакерів і зберегти свої дані в безпеці, щоб вони не стали надбанням громадськості.
► Цифрова грамотність: Як розпізнавати фейки та не вестися на провокації. Бо не все, що блищить – золото, а не все, що в інтернеті – правда.
► Аналіз сучасних кібератак: Хто і як намагається зламати наш цифровий світ. Бо ворог не спить і постійно шукає нові способи нашкодити.
► Військовий аспект кібербезпеки: Як цифрові технології впливають на хід війни та як ми можемо цьому протистояти.
► Роль громадян у кібербезпеці: Як кожен із нас може внести свій вклад у захист країни в інформаційному та кіберпросторі. Пам’ятаєте, як ми казали на двох Майданах? Разом – сила!
► Інструменти, які допоможуть вам захистити дані – від антивірусів до VPN.
► Як атакують цифрові армії, хто і навіщо веде кібервійну? – протистояння кіберармій світу – США, Китаю, Росії, Північної Кореї і, звісно, України.
І замість висновків.
Війна у кіберпросторі – це реальність, яка впливає на кожного. Ворог атакує не лише уряд, а й звичайних людей. Чим більше ми знаємо про кібербезпеку, тим складніше їм завдати нам шкоди. Згадана нами маленька Естонія, починаючи з 2010 року, розпочала широку навчальну програму з кіберграмотності в усіх школах країни. На мою думку, нам теж потрібно йти цим шляхом. Але ми не будемо чекати на державні програми, а спільно вирушимо у цю цікаву та захопливу подорож цифровим світом, аби стати у ньому сильнішими.
І пам’ятайте: будьте уважними, бережіть свої дані, бо вони цінніші, аніж здається!
Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства