У банках, де були відкриті рахунки дропів, обслуговуються 69% всіх українців
В Україні продовжується полювання на порушників банківських правил. Цього понеділка, 10 березня, співробітники Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки викрили групу осіб, які організували роботу нелегальних процесингових центрів. Пресслужба БЕБ окремо підкреслила, що це вдалось за сприяння Національного банку України.
Йшлося про активне використання карткових рахунків дропів (людей, що передають свої рахунки у використання третім особам, у тому числі й злочинцям): автоматизоване поповнення ігрових рахунків гравців онлайн-казино за допомогою р2р переказів і легалізацію коштів від нелегальної організації азартних ігор.
“Співробітники Бюро встановили, що на рахунки дропів зараховувалися безготівкові кошти в сумі від 500 грн до 30 000 грн за одну транзакцію. В місяць на кожному рахунку акумулювалося близько 150 000 грн, які надалі використовували для протиправної діяльності. З одного мобільного пристрою працівники офісів могли керувати 450 рахунками дропів. А за добу обробити до 5 млн грн оборотних безготівкових коштів. Для цього встановлювали додатки онлайн-банкінгу, меседжери й віртуальні приватні мережі (VPN), використовували віддалений доступ та маскування маршрутів фінансових транзакцій”, — повідомили у БЕБ.
12 банків, де були відкриті рахунки дропів
Детективи Бюро провели низку обшуків фігурантів справи в 6 українських містах, вилучили 50 комп’ютерів, 400 мобільних телефонів, які працювати на повну котушку, 5 тис. сім-карт та 500 банківських карток-дропів й опублікували фото цих дроп-ферм.
Та, що найцікавіше, БЕБ навів список із 12 банків, де були відкриті рахунки дропів. Як з’ясував “Телеграф” з офіційної звітності НБУ, в цих банках обслуговується 69% всіх українців (вкладники-фізособи) на 1 лютого 2025 року:
- ПриватБанк — 24,1 млн чол.;
- monobank (Універсалбанк) — 9,3 млн чол.;
- А-Банк — 3,6 млн чол.;
- ПУМБ — 3,4 млн чол.;
- Сенс Банк — 2,9 млн чол.;
- Укргазбанк — 1,5 млн чол.;
- ОТП Банк — 1 млн чол.;
- Восток Банк — 866 тис. чол.;
- Кредобанк — 663,2 тис. чол.
- Іzibank (ТАСкомбанк) — 603,3 тис. чол.;
- Глобус Банк — 182,6 тис. чол.;
- МТБ Банк — 144,8 тис. чол.;
Загалом йдеться про 48,3 млн вкладників фізосіб із 70,1 млн людей, наявних у поточному офіційному звіті НБУ. В ньому вказані саме власники рахунків (за кількістю паспортів) в кожному банку. Як відомо, якісь українці мають одразу по 3 — 5 рахунків в різних банках, та лишаються й ті, що не мають жодного. Ще до повномасштабної війни з цього приводу були дослідження, в яких наголошувалось, що приблизно третина нашого населення не має рахунків (передусім в невеличких містечках і селах) з різних причин.
Що має робити Нацбанк
Для боротьби з дропами, передусім з випадками використання чужих рахунків у злочинній діяльності в Україні, запроваджувались різні заходи. У 2025 році це зробили самі фінустанови, коли запрацював відповідний Меморандум — з 1 лютого запровадили ліміти для платежів населення в межах 50—150 тис. грн на місяць і загальні стандарти фінансового моніторингу щодо фізосіб і ФОПів (фізосіб-підприємців) з кількома виключеннями (для волонтерів, людей з більшими доходами тощо). На тепер офіційно відомо, що документ підписали 44 банки із 61 працюючих і 2 фінансові компанії. А торік, з 1 жовтня 2024-го по 31 березня 2025-го, Нацбанк обмежив перекази фізосіб за номером карти (p2p-перекази) загальним лімітом 150 тис. грн/міс. теж з кількома виключеннями.
Водночас Нацбанк постійно вимагає від банків активної боротьби з дропами та з використанням їх рахунків у злочинній діяльності. На останній нараді (7 березня) в НБУ з керівниками найбільших банків, керівництво регулятора неодноразово на цьому наголошувало.
Це не прості розмови, а обов’язок Нацбанку, згідно з чинним Законом №361-IX щодо протидії легалізації та відмиванню коштів, який було прийнято ще в грудні 2019 році та вже 25 разів актуалізовано (змінено) — остання версія має номер 4156-IX. Згідно з цим законом, Нацбанк є суб’єктом державного фінмоніторингу та “виконує функції державного регулювання і нагляду”. Тут він має величезні повноваження, й це його зона відповідальності. Саме НБУ погоджує/не погоджує призначення в фінмонівців (відповідальних працівників з фінмоніторингу), проводить безвиїзний нагляд і виїзні перевірки (планові та позапланові), може проводити перевірчі (тестові) операції — типу “контрольної закупки”. Та, що дуже важливо, саме НБУ застосовує до фінустанов заходи впливу — від письмового застереження, яке сприймається як попередження (перше чи останнє), та штрафу до заборони на певні види діяльності та відкликання банківської ліцензії загалом. Після чого банк ставлять на ліквідацію.
Отже, це прямий обов’язок Нацбанку — відстежувати порушення фінустановами правил фінансового моніторингу та робити все (попередженнями, штрафами, заборонами) для виправлення ситуації в цьому плані. Якщо все це не працює — закривати цей банк. Якщо банку, до прикладу, неодноразово вказували за заходи боротьби з дропами, але він так і не зумів (не захотів) запровадити належну ідентифікацію клієнтів і відстеження сумнівних операцій (не відстежив дропів, й ті продовжили незаконні операції).
Про заходи НБУ
Тому повне сприяння НБУ у справі БЕБ щодо боротьби з дропами — це не якийсь привілей чи лояльність, а виконання прямих функцій. Якщо нацбанківці цього не робитимуть, це може кваліфікуватися правоохоронними органами як злочинна бездіяльність чи службова недбалість відповідальних посадових осіб з належними правовими наслідками, згідно з Кримінальним кодексом. Ст. 367 ККУ передбачає відповідальність від штрафу (34—68 тис.) до 3 років обмеження волі.
Тож коли Бюро економічної безпеки виголосило список банків-емітентів, якими користувались викриті злочинці, то одразу постало питання про фінмоніторинг у цих банках і про нагляд Нацбанку за цими установами. Як відомо, НБУ здійснює власні перевірки банків щодо фінансового моніторингу щомісяця (різних організацій) та щоразу публікує звіти за умови застосування своїх заходів впливу. Тому “Телеграф” підняв усі ці звіти за час повномасштабної війни, щоб зрозуміти, як часто НБУ виявляв там порушення та вживав своїх заходів для запобігання порушенням правил фінмону.
Виявилось, що регулятор застосовував заходи впливу лише до 10 зі згаданих БЕБ 12 банків і в жодному разі не застосовувались максимальні покарання:
- ПриватБанк — штраф на 10 млн грн за листопад 2024 року та одне письмове застереження за лютий 2025-го.
- monobank (Універсалбанк) — штраф на 10,451 млн грн за грудень 2023 року та письмове застереження за квітень 2024-го
- А-Банк — письмове застереження за лютий 2023 року та штраф на 10,051 млн грн за травень 2024-го.
- ПУМБ — штраф на 10,851 млн грн за липень 2023 року, та два письмових застереження за серпень-2023 і серпень-2024.
- Сенс Банк — штраф на 48,1 млн грн за грудень 2022 року.
- Укргазбанк — три штрафи на загальну суму 75,2 млн грн: на 64,6 млн грн (лютий-2023), на 500 тис. грн (березень-2024) і на 10,051 млн грн (серпень-2024).
- ОТП Банк — письмове застереження за серпень 2022 року та два штрафи на загальну суму 20,5 млн грн: 10,451 млн грн за серпень 2024-го та 10,051 млн грн за лютий 2025 року.
- Іzibank (ТАСкомбанк) — жодного штрафу за останні три роки, тільки два письмових застереження — за липень і грудень 2022 року.
- Глобус Банк — штраф на 200 тис. грн за жовтень 2023 року.
- МТБ Банк — чотири штрафи на загальну суму 12,3 млн грн: 1 млн грн за серпень 2023 року, 10,4 млн грн за грудень 2023-го, 200 тис. грн за жовтень 2024-го та 651 тис. грн за грудень 2024-го.
Ще два банки — Банк Восток і Кредобанк — після початку повномасштабного вторгнення та посилення вимог не отримали від НБУ жодного покарання за порушення правил фінмоніторингу. Банк Восток останнього разу штрафували з цього приводу ще за квітень 2019 року й лише на 300 тис. грн. А Кредобанк мав тільки письмове застереження за травень 2018-го.
Пояснимо: за роки великої війни нацбанківський штраф за фінмон у 10 млн грн став загальновживаним стандартом. Середній розмір фінансового покарання, згідно з постановою НБУ №80, становить 50 млн грн, а максимальною лишилась планка в 135,15 млн грн. Для невеликих банків зі статутними капіталами у 200 млн грн застосування максимального штрафу без додаткової капіталізації є рівнозначним закриттю банку.
Водночас зауважимо, що Нацбанк не застосував максимальний фінмонівський штраф у 135,15 млн до жодного із 12 перелічених БЕБ, попри те, що слідство з’ясувало, що саме на їх рахунках здійснювались злочинні операції у значних обсягах. Вище середнього (50 млн грн) одноразово штрафували лише державний Укргазбанк. Штраф у 135,15 млн грн НБУ застосовував лише двічі до інших фінустанов: у вересні 2023 року до Комінбанку та у грудні 2024-го — до РВС Банку.
До означених 12 банків НБУ не вживав і інших жорстких заходів. Такі як обмеження окремих видів операцій, що зробив з Комінбанком у жовтні 2024 року, чи відкликання банківської ліцензії взагалі, що відбулося з Айбокс Банком в березні 2023-го.
Чи посилить НБУ заходи впливу до перелічених БЕБ банків, стане відомо найближчим часом, “Телеграф” слідкуватиме за розвитком подій.