23 березня Городенка прийматиме “Командний кубок України серед ветеранів – Звитяга нескорених”, на який з’їдуться ветерани з усієї України. “Галка” розпитала одного з майбутніх учасників змагань про те, що його надихнуло брати участь та як триває підготовка.
У 2022 році Андрій Вітрук мобілізувався до лав ЗСУ, проходив навчання, після чого потрапив у 56-ту бригаду, батальйон “Хортиця”. Брав участь у бойових діях на Донеччині – в Пісках, Первомайському. Саме там отримав поранення. Далі – лікування, операція, реабілітація.
Після одужання повернувся до частини, яка на той момент вже була в районі Гуляйполя. Через стан здоров’я Андрій не міг продовжувати службу у своєму підрозділі, тож був переведений, а у 2023 році був звільнений зі служби.
Повернувшись до цивільного життя, відновив роботу у компанії МХП на Хмельниччині. Він і раніше працював там на посаді оператора пульта управління – з 2017 по 2020 рік. У травні 2023 року долучився до команди Ямпільського елеватора МХП, тепер уже як фахівець з продажу.
Андрій розповідає, що минулого року був на змаганнях ветеранів “Звитяга Нескорених” у Тернополі, і його вразила атмосфера турніру.
“Тоді я був тільки як глядач, підтримував учасників, а цього разу вирішив узяти участь з командою. Враження від заходу були настільки позитивними, що сумнівів не залишилося”, – каже ветеран.
Спочатку його команда складалася з чотирьох ветеранів, хоча за правилами вона обмежена трьома учасниками. Побратими вирішили сформувати і заявити на турнір у Городенку ще одну команду.
“Ми знали, що це круто і варто спробувати. Розповіли хлопцям, що боятися нічого, що це класний досвід – і вони погодилися”, – ділиться Андрій.
Цього року формат змагань змінився – тепер вони командні. Оскільки ветерани є спортсменами-аматорами, обрали для себе веслування. Виступатимуть вони у двох категоріях: 100 метрів на час і 100 секунд, протягом яких потрібно подолати максимальну дистанцію.
Поки що команда лише приводить себе в тонус, але найближчим часом планує відвідати спортзал, який облаштований для працівників на іншому підприємстві МХП в Хмельницькій області – філії “Рідний край” Західного Хабу МХП. Там є необхідні тренажери.
“Це підіймає патріотичний дух, додає фізичної активності. Можливо, когось надихне повернутися до спорту. Такі змагання – це демонстрація незламності духу. Попри отримані травми, ветерани не здаються, беруть участь у змаганнях і показують чудові результати”.
Крім того, подібні заходи – це своєрідне психологічне перезавантаження: крута атмосфера, однодумці, спілкування з людьми, які розуміють один одного без слів, додає Андрій.
“Коли був на змаганнях у Тернополі, то там познайомився з хлопцями, а згодом виявилося, що вони дуже популярні в соцмережах. Стояли собі, щось говорили, а коли потім зайшов у соцмережі, бачу — а там по 100+ тисяч підписників у них”, – сміючись, пригадує ветеран.
Андрій відзначає, що його компанія приділяє велику увагу підтримці військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин у межах програми “МХП Поруч”.
“Це якісне медичне обстеження після демобілізації, лікування, реабілітація, юридична та психологічна допомога. У громадах створюють ветеранські простори та спортивні зали”.
Крім цього, компанія організовує різні заходи: змагання з риболовлі, спортивні турніри, зустрічі для ветеранів і їхніх сімей.
“Коли я повернувся зі служби та отримав роботу у продажах – це допомогло адаптуватися. Постійна зайнятість, нові знайомства – усе це відволікало від спогадів про війну. Я дуже вдячний МХП за таку можливість”.
У компанії працює багато ветеранів, додає Андрій, і ця цифра постійно зростає. Один із них нещодавно звільнився з військової служби та вже готується разом із командою до змагань у Городенці.
реклама
Читайте також: Через спорт до реабілітації: у Коломиї ветеран облаштував зал для побратимів та цивільних з інвалідністю (ФОТО)