Розгортання “сил стримування” в Україні для запобігання повторному нападу РФ стане серйозним випробуванням для країн європейського сегмента НАТО. Йдеться про контингент чисельністю від 10 до 100 тис. військових та значну авіаційну підтримку.
Чи зможе Європа розгорнути свої війська в Україні
Аналітичний центр International Institute for Strategic Studies (IISS) розглянув три можливі варіанти такого розгортання:
- Бригадний рівень – близько 10 тис. військових із підтримкою авіації та флоту. Має більше символічне значення та не здатен самостійно протистояти агресії.
- Дивізійний рівень – приблизно 25 тис. військових. Здатний реагувати на загрозу з одного напряму, але потребує значних ресурсів.
- Корпусний рівень – 60-100 тис. військових. Може ефективно протидіяти атакам РФ, однак розгортання потребуватиме значного часу та ресурсів.
Для управління таким контингентом пропонують використати існуючі структури, зокрема командування Франко-британських об’єднаних експедиційних сил (CJEF).
Зараз дивляться
Однак навіть для середнього сценарію можуть виникнути труднощі з нестачею ППО, далекобійних ракет, розвідувальних сил та систем РЕБ. У разі масштабного розгортання необхідно залучити до 200 винищувачів, проте виникають проблеми з дозаправленням у повітрі та підтримкою флоту.
Розгортання військ у Боснії та Герцеговині
Як приклад подібної операції наводиться розгортання 60-тисячного контингенту НАТО в Боснії та Герцеговині в 1995-1996 роках. Тоді, попри наявну миротворчу місію ООН та розгорнуту логістику, операція зайняла понад місяць.
З огляду на поточні можливості європейських країн без США, найбільш реалістичним виглядає варіант з контингентом у 25 тис. Однак він також потребуватиме підтримки авіації, морських сил та інженерних підрозділів.
Мінімальний варіант (бригадний рівень) можна розгорнути швидше, але він буде залежний від українських Сил оборони. Такий сценарій дозволить здійснювати повітряне патрулювання 36 винищувачами та утримувати в Чорному морі один бойовий корабель.
Створення дивізійного контингенту
Defense Express пропонує інший підхід: замість автономного розгортання, європейські країни можуть використати свої ресурси для створення інтегрованої структури спільно із ЗСУ.
Зокрема, це може включати дивізійний контингент із підтримкою 200 винищувачів, базованих у Польщі та Румунії.
Однак ключове питання – якою буде реакція цих “сил стримування” на агресію РФ? Адже з великою ймовірністю їм доведеться мати справу як з провокаціями, так і з прямими атаками з боку Росії.
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.