Для одного з полонених китайців бій, під час якого він потрапив в полон, був першим у житті
Служба безпеки України допитала перших двох полонених громадян Китаю, яких Росія залучила до бойових дій проти України. Військовополонені розповіли, як опинилися в Україні, у складі яких підрозділів воювали та як саме потрапили до рук ЗСУ.
Відео допиту опублікував президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі. Він зазначив, що загалом Україна має підтверджену інформацію про понад 150 громадян КНР, які воюють на боці РФ.
Один із полонених розповів, що його звати Чжан Женьбо, він родом із китайської провінції Цзянсі. За його словами, це було його перше бойове завдання, до цього він ніколи не тримав зброї в руках і не мав бойового досвіду. Він був захоплений у полон одразу під час першого бою.
Інший полонений — 34-річний чоловік із провінції Хенань — розповів, що вони здавались у полон втрьох: двоє китайців і один росіянин. Ще двоє китайців із їхнього підрозділу зникли безвісти під час бою. За його словами, після здачі в полон вони потрапили під російський обстріл — окупанти скинули вибухівку із задушливим газом на укриття, в якому перебували. Він надихався газом і втратив свідомість. Саме український військовий, за його словами, витягнув його з укриття і тим самим врятував йому життя.
Президент Зеленський назвав залучення Росією громадян КНР до війни проти України свідомим кроком до розширення бойових дій та наголосив, що Кремль намагається затягнути війну за будь-яку ціну, не рахуючись із людськими життями. Водночас СБУ і українська розвідка продовжують з’ясовувати обставини, за яких китайські громадяни опинилися на фронті.
“Росії все одно, хто саме буде гинути в цій божевільній війні, їй треба тільки, щоб війна тривала. Нам усім треба – усім партнерам, усім сумлінним учасникам міжнародних відносин, – щоб Росія втратила можливість продовжувати війну, зокрема, шляхом використання ось таких людей”, — дописав Зеленський.
Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав, що КНР рішуче відхрестилась від будь-якої причетності до можливої відправки своїх військ “на допомогу” росіянам. Адже така “залученість” у війну суперечить стриманій позиції КНР та політиці невтручання.