Двоє колишніх високопоставлених військових командувачів США заявили, що європейський повітряний щит не готовий протистояти масштабній загрозі з боку Росії. Водночас голова оперативної групи протиповітряної та протиракетної оборони ВМС США сказав Радіо Свобода, що перехоплення вогню противника «завжди є грою у котика і мишки».
Які слабкі місця існують у протиповітряній обороні НАТО? Та як цьому можна зарадити?
Ці коментарі прозвучали в той момент, коли європейські країни розпочали масштабну програму переозброєння, узгоджену минулого місяця. Протиповітряна оборона у ній – на чолі списку.
Це також може статися у деяких великих містах Європи
«Ви бачите, що сталося у великих містах України. Це також може статися у деяких великих містах Європи», – сказав Радіо Свобода Філіп Брідлав, колишній верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі.
«Якщо ви сидите і думаєте, що перебуваєте у якійсь магічній бульбашці, як у телевізійних програмах, то це не так», – додав він.
Вразливе місце
Щоденні повітряні атаки Росії по Україні наочно демонструють важливість протиповітряної оборони.
Згідно з лютневим аналізом Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні, Росія щодня запускала в середньому 24,3 ракети та безпілотники по Україні з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Загалом це понад 25 000 одиниць озброєння.
Результатом цим атак є масштабне руйнування енергетичної інфраструктури України і як наслідок – відключення електроенергії, а найголовніше – масові жертви серед цивільного населення, руйнування житлових будинків, шкіл і лікарень.
Росія використовує різні засоби: від модифікованих керованих авіабомб радянських часів і безпілотних літальних апаратів – до крилатих ракет.
Все це потребує різних форм захисту.
Майк Дван, командир 64-ї оперативної групи ВМС США, запевнив Радіо Свобода, що НАТО забезпечує повний діапазон прикриття повітряних загроз.
Його підрозділ у складі Шостого флоту базується в італійському Неаполі. А сам він говорив із журналістами із американського об’єкта в Редзіково, що на балтійському узбережжі Польщі. Його командування об’єднує базу, подібну до бази в румунському Девеселу, і флотилію есмінців США, що діють з Іспанії.
Вони використовують систему під назвою Aegis для захисту проти балістичних ракет.
«Ми робимо це у верхніх шарах атмосфери, вище ніж 100 кілометрів. Усі ці перехоплення відбуваються в космосі», – каже Дван.
Торік систему двічі успішно застосували проти іранських балістичних ракет середньої дальності, націлених на Ізраїль.
«Ми запровадили ланцюжок знищення, схожий до того, який застосовують для загрози, що надходить до НАТО», –додає Дван.
Система покладається на мережу датчиків, але це, каже Брідлав, також є її слабким місцем.
«Деякий час було хибне відчуття, що все гаразд: у нас є Девеселу, є Польща, є ці дві чудово забезпечені американські потужності. Але знайте: фільми, у яких ви бачите командні центри, де кожна випущена ракета задіяна, є вигадкою», – наполягає Брідлав.
Об’єкт протиракетної оборони в Редзіково на півночі Польщі є інтегрованим в систему оборони НАТО. Там розміщена система Військово-морських сил США Aegis Ashore, яка здатна виявляти, відстежувати та знищувати балістичні ракети на початковому етапі їх польоту. Перша така установка в Європі почала діяти у Румунії в 2016 році.
Ймовірність влучення
Брідлав ужив термін із професійного сленгу POK ( Probability Of Kill) – тобто ймовірність потрапляння в ціль. Цей показник коливатиметься від 95 відсотків у ділянках із високою щільністю датчиків –до лише 30 відсотків в інших.
Європа, за словами Брідлава, потребувала «згущення мережі». Але тепер ситуація динамічно змінилася.
«Ми привели їх у центри моделювання ракет і показали їм, як це працює», – каже Брідлав.
У Редзіково є три пускові установки по вісім ракет кожна. Чи можлива перевантаженість цих потужностей?
«Цілком», – каже Дван.
«Тут, у Польщі, ми заздалегідь спланували відповіді для пріоритетного охоплення, так само як і в Румунії та наших системах есмінців у морі…. Завжди ніби йде гра «в котика і мишку»: скільки цілей летять і скільки ми можемо збити».
Але є різні ешелони захисту, наголошує Дван. Якщо Aegis не зможе перехопити ракету, це стане завданням, наприклад, для батареї Patriot.
«Багаторівневий захист» означаэ, що «будь-який потенційний супротивник справді повинен подумати не просто двічі, а, можливо, три чи чотири рази», перш ніж атакувати, – вважає Дван.
Російська загроза безпілотників
Але тепер, ще однією ключовою вразливістю НАТО став захист від безпілотників.
Росія, атакуючи Україну, має тепер багато досвіду і засобів.
«Найперше, вбивчою є сама кількість дронів. Ми маємо величезну кількість безпілотних літальних апаратів, які атакують [Україну]. Протиповітряна оборона Америки, а тим більше Європи, не готова до такого роду війн», – констатує Дван.
Суцільного щита не існує
Генерал-лейтенант Бен Годжес, екскомандувач Сухопутних сил США у Європі, притримується схожої думки.
«У нас ніколи не було достатньо протиповітряної оборони, щоб охопити все. Зазвичай віддають пріоритет тому, що має бути захищеним, – каже він. – Суцільного щита не існує».
Годжес каже, що військові аналытики НАТО використають «типові дані» про російські атаки проти України і прораховують можливі варіанти щодо портів Бремергафен (Німеччина), Гданськ(Польща) або Клайпеда (Литва).
Так з’ясують, чи достатньо протиповітряної та протиракетної оборони для захисту неба.
Годжес каже. що він не певен.
Німеччина очолила Європейську ініціативу Sky Shield (ESSI) у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Об’єднання 24 європейських країн має на меті уможливити спільні закупівлі систем протиповітряної та протиракетної оборони та сприяти взаємодії.
Але деякі країни, такі як Франція, Іспанія та Італія, не приєдналися до ініціативи. Франція критикувала її за включення неєвропейських систем (таких як Patriots) і компонентів.
Генерал Годжес сказав, що винищувачі НАТО компенсують деякі слабкі сторони в обороні спільного неба Європи.
«Наші військово-повітряні сили є критично важливою частиною цього. Ймовірно, наша співпраця, особливо з Фінляндією та Швецією, дасть нам можливості, яких наразі немає в українців, щоб протистояти російським повітряним і ракетним атакам»
Але ж що тепер із співпрацею зі США?
У ситуації, що склалася, Європа намагається зміцнити свою оборону відбуваються на тлі невизначеності щодо поточних зобов’язань США щодо спільної безпеки.
Чи зможе Європа обійтися без США?
Ось що каже Годжес:
«Найбільшою прогалиною були б ВПС США, раннє попередження, розвідка… а потім внесок США в повітряне командування НАТО в Рамштайні».
ESSI передбачає використання систем Arrow-3, які також можуть перехоплювати балістичні ракети. Але це займе час. До того ж, ці системи не виробляються в Європі, це розробки Ізраїлю і Сполучених Штатів.
- У Європі розміщені понад 100 тисяч військовослужбовців США, але теперішній глава Пентагону Піт Геґсет сказав, що європейські союзники не повинні вважати, що триватиме вічно.
- 8 квітня Крістофер Каволі, голова Європейського командування Збройних Сил США та Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, на слуханнях комітету з питань збройних сил Палати представників США наголосив, що послідовно рекомендує зберігати на тому ж рівні військову присутність на континенті з моменту повномасштабноно вторгнення Росії в Україну.
- Заява Каволі прозвучала на тлі повідомлень у ЗМІ про те, що міністерство оборони США, нібито розглядаєможливість виведення з країн Східної Європи до 10 тисяч військовослужбовців.