Для Алли Мірошниченко волонтерство — не тимчасова справа, не епізод у житті, а постійна і щира місія, яка триває вже понад десять років. Освітянка за фахом, кондитерка за покликанням та волонтерка у серці. Вона стала однією з тих, хто з 2014 року невпинно підтримує військових. Серед тих, хто постійно отримує її допомогу — гвардійці 34 Херсонського полку НГУ.
“Я довго шукала себе. Але саме в кондитерстві знайшла справу всього мого життя. Це не просто робота — це мрія, яка стала реальністю. Але поруч із нею завжди було інше покликання — допомагати”, – зізнається Алла.
Свою волонтерську історію Алла почала ще у 2014 році. Тоді це було щось інтуїтивне: просто допомагала тим, хто їздив на фронт. А вже з 2015 року вона стала частиною кулінарної сотні Херсонщини, де жінки готували сухі борщі та супи для захисників. Згодом вона стала координаторкою цього напрямку.
“Ми не чекали подяки. Ми просто знали, що маємо допомагати, — згадує вона. — Найбільшою мотивацією були погляди військових, які підходили до нас на акціях, щиро дякували. Цей погляд неможливо забути”.
Після початку повномасштабного вторгнення Алла була змушена виїхати з рідних Олешок — вибухи лунали просто біля її будинку. Тепер вона перебуває в Європі, але допомога нацгвардійцям не зупинилася. Навпаки — набула нових форм. Алла підтримує зв’язок з гвардійцями 34 Херсонського полку НГУ, отримує від них інформацію про потреби, збирає кошти, закуповує необхідне і передає на передову.
“Я рідко отримую відгуки від самих військових. Але я знаю, що роблю правильну справу. І цього мені більш, ніж достатньо, щоб рухатися далі”, – пояснює волонтерка.
У своїй діяльності Алла спирається на невелику, але постійну спільноту небайдужих людей, більшість із яких були поруч ще з 2015 року. Це її невидима команда — друзі, родичі, знайомі, українці в Чехії.
“Наша робота — це довіра й підтримка. Все просто: коли хтось знає, що ти не зраджуєш і не зупиняєшся, він хоче бути частиною цієї справи”, – говорить волонтерка.
На її думку, волонтер — це провідник між тими, хто допомагає, і тими, хто боронить.
“Ми передаємо не тільки речі. Ми передаємо віру, тепло і впевненість у тому, що їх чекають, що про них пам’ятають”.
Алла вірить у кожного українця — і переконана, що волонтером є той, хто робить хоча б одну добру справу.
“Якщо хтось сидить, склавши руки, — він гальмує. А нам усім зараз треба триматися разом. Бо разом — ми сила”, – пояснює волонтерка.
На завершення Алла передає слова вдячності гвардійцям 34 Херсонського полку НГУ.
«Я не знаю, чи існують слова, які зможуть передати всю глибину моєї вдячності. Ви — герої. Дякую за кожен день і ніч на фронті, за кожне зусилля. Бажаю вам сил, витримки, і щоб ви всі повернулися додому живими. Я в тилу, але знаю, що війна може прийти і сюди. Саме тому я вам так вдячна. Вклоняюся кожному», – додала Алла Мірошніченко.