Його життя до 2022 року пахло морем. Солоні бризки, далекі порти, вахти під зорями й голос капітана по рації. Він був моряком. Не просто професією — ментально. Моряк, що знав як поводитись із хвилями, як читати небо, і як не втрачати орієнтир, коли навколо — лише горизонт.
Але вранці 24 лютого все змінилось.
Історію моряка на позивний “Мантяр” , який захищає Херсонщину, розповіли в пресслужбі 34 окремої бригади берегової охорони морської піхоти.
Новини з України вразили, мов грім серед штилю. І тоді він зробив вибір. Не чекав — почав процедуру звільнення з судна. Доки інші ще думали, він уже пакував речі додому.
“Мантяр” — саме так його тепер знають побратими.
Він вступив до лав 34 окремої бригади берегової оборони 30-го корпусу морської піхоти, і, як і личить справжньому морпіху, не шукав легкого шляху. Обрав напрямок, який потребує точності, уважності, аналітики й нервів зі сталі — став оператором БПЛА.
Тепер у його руках не штурвал судна — а пульт дрона.
Він знову бачить простори згори — але тепер це не океан, а українські поля, ліси, посадки, де ховається ворог. І тепер його погляд — не просто професійний. Це погляд мисливця.
“Мантяр” вміє чекати.
Вміє вираховувати.
І вміє влучати.
Від солоного вітру до диму бою.
Від навігаційних систем судна — до карт з координатами для ураження.
Його маршрут змінився. Але ціль — залишилась незмінною: служити, захищати, нищити ворога.