Тимчасовий захист українців в Європейському Союзі (ЄС) діє до березня 2026 року, але його продовження після “перемир’я” залежатиме від рішення кожної країни окремо.
Про це пише RFI.На тлі переговорів щодо можливого припинення бойових дій у російсько-українській війні, в Європейському Союзі активізувалася дискусія щодо майбутнього українців, які перебувають під тимчасовим захистом.
Наразі в межах цієї програми в ЄС проживає близько 4,5 мільйона громадян України, і хоча захист офіційно продовжено до березня 2026 року, Брюссель готує кілька сценаріїв на випадок досягнення перемир’я. Речник Єврокомісії з питань внутрішніх справ Маркус Ламмерт заявив, що потрібне спільне рішення, яке збалансує вплив на країни-члени ЄС.
Зараз ключовим є створення правової передбачуваності і для українців, і для приймаючих країн. Продовження дії Директиви до 2026 року – крок у цьому напрямку, але в разі зміни безпекової ситуації рішення можуть переглянути раніше. За словами виданнями вже є декілька напрацювань, які планують окремі країни, а саме:
Чехія пропонує новий п’ятирічний дозвіл на проживання для тих, хто інтегрувався в суспільство: має роботу, дітей у школі, і проживає в країні щонайменше два роки. Проте чинний тимчасовий захист припиниться наступного дня після завершення війни.
Польща готує національний трирічний статус “CUKR” для українців, які вже рік мають PESEL UKR. Але процес розгляду цього питання затягується.
У Німеччині вже є розроблені сценарії, але остаточні кроки залежать від нового уряду. Ймовірно, Берлін діятиме згідно з узгодженим європейським підходом.
Доктор економічних наук Андрій Гайдуцький прогнозує, що у разі перемир’я політика щодо тимчасового захисту перейде від рівня ЄС до національного. Кожна країна буде самостійно ухвалювати рішення: Північна Європа, ймовірно, збереже захист, а інші будуть стимулювати інтеграцію лише для економічно активних громадян.
Також експерт зазначає, що українці, які вже інтегрувалися, залишаться на загальних підставах із більшим залученням роботодавців і місцевих громад до легалізації їхнього перебування. Жінки з Польщі, Румунії та Німеччини розповіли наразі ЗМІ про складності з легалізацією та інтеграцією. Одні шукають нові можливості легалізації, інші сподіваються на гуманітарні винятки для мам із дітьми або пенсіонерів.
