Президент США Дональд Трамп продовжив дію раніше введених санкцій проти Росії та загрожує накласти на неї ще більші обмеження, якщо російський диктатор Владімір Путін не погодиться на перемир’я у війні з Україною вже найближчим часом. “Апостроф” розбирався, які важелі впливу на РФ є в арсеналі американського президента, і що може створити реальні проблеми країні-агресорці.
Президент США Дональд Трамп продовжив дію американських санкцій щодо Росії, які були запроваджені його попередником Джо Байденом.
Йдеться про указ від 15 квітня 2021 року, яким було введено режим надзвичайного стану щодо РФ через її дії, що загрожують національній безпеці Сполучених Штатів.
Американський уряд вважає, що загроза нацбезпеці США з боку Росії не зникла.
“З цієї причини надзвичайний стан має продовжувати діяти після 15 квітня 2025 року”, – йдеться у президентському рішенні від 10 квітня, опублікованому у Федеральному реєстрі.
Режим НС щодо РФ продовжено на один рік.
“Трамп без помпи підписав указ про продовження санкцій на один рік проти Російської Федерації. І це є відображенням того, що у нього з Росією не все добре, – сказав у коментарі “Апострофу” президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар. – Це дає невеликі підстави для дуже невеликого оптимізму, що подальша поведінка РФ таки викличе його адекватну реакцію – хоч і це далеко ще не факт”.
Втім, продовження санкцій не викликало ажіотажу і практично не коментувалося у Росії – мабуть, у Кремлі це рішення вважають чистою формальністю.
Однак це не означає, що російське керівництво не зацікавлене у скасуванні санкцій, запроваджених з початком великої війни.
За даними, які поки що не були підтверджені офіційно, країна-агресорка домагається зняття хоча б деяких санкцій до того, як вона погодиться на стійке припинення вогню, і нібито саме ця вимога завела нинішні переговори в глухий кут.
У будь-якому разі, Дональд Трамп, який спочатку заявляв, що зупинить війну за 24 години, а згодом стверджував, що російський диктатор Владімір Путін хоче припинити конфлікт, останнім часом все частіше висловлює своє невдоволення Росією. Так, наприкінці березня він припустив, що РФ навмисно тягне час на переговорах про перемир’я і пригрозив їй санкціями, якщо вона не піде на припинення вогню. За деякими даними, знову ж таки, не підтвердженим офіційно, Трамп може запровадити нові санкції щодо Росії, якщо перемир’я не буде досягнуто до кінця квітня.
“Ахіллесова п’ята” Путіна
Але якими можуть бути нові санкції США щодо Росії?
“Вплив безпосередньо Америки на Росію через якісь санкції мінімальні – обсяг їхньої торгівлі скоротився до мізерних 3 мільярдів доларів на рік (3,5 мільярда доларів у 2024 році – “Апостроф”). Те ж саме з банківською системою – майже всі банки відключені від SWIFT”, – сказав у коментарі виданню координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
За його словами, тиснути на Росію, як і раніше, можна виключно через її сировинний експорт, насамперед нафтовий.
“Про це вже говорили радники Трампа, і я думаю, що саме це буде піднято на поверхню – примус інших країн під загрозою додаткових тарифів відмовитися від торгівлі з Росією, від імпорту в першу чергу енергоносіїв, тому що це – 35% федерального бюджету Росії, – пояснив Гетман. – Тобто все одно все буде зводитися до енергоносіїв. Індія, Китай, Туреччина, Єгипет – це ключові країни, які купують енергоносії в Росії, і примус їх скоротити такі закупівлі та перемикатися на купівлю енергоносіїв у США – це найбільш вигідна стратегія для Трампа з того, що можна зараз вигадати”.
Йдеться про плани обкласти додатковими митами імпорт у США з тих країн, які продовжать купувати у РФ нафту, газ та іншу сировину. На початку квітня сенатори Ліндсі Грем (Республіканська партія) та Річард Блюменталь (Демократична партія) представили законопроєкт, яким передбачений відповідний загороджувальний тариф на рівні 500%. Порівняно з ним мито у розмірі 145%, яке Сполучені Штати ввели на китайські товари, здасться режимом вільної торгівлі.
Як це вплине безпосередньо на Росію? Ну, наприклад, відомо, що Індія, яка з 2022 року стала одним із головних покупців російської нафти, виробляє з неї бензин та дизельне паливо, які відправляє на експорт. Якщо зазначений вище тариф буде запроваджено, Індія не матиме резону купувати нафту в РФ у колишніх обсягах.
Втім, Михайло Гончар досить скептично оцінює ймовірність запровадження такої санкції.
“Це було б ефективно, але ми ж розуміємо, що сьогодні Трамп може говорити одне, а завтра – зовсім інше, а післязавтра – робити третє, – каже експерт. – Взяти ті ж тарифи – він їх то запроваджує, то скасовує, то запроваджує 90-денні канікули”.
Нафта вперлася в “стелю”
Ще одним способом вдарити країну-агресорку болючіше може стати перегляд цінової “стелі” для російської нафти. У грудні 2022 року країни, що входять до G7, встановили для російської нафти “стелю” ціни на рівні 60 доларів за барель – все, що дорожче, заборонено транспортувати та страхувати під загрозою штрафів та інших санкцій. На початковому етапі цей захід мав значний успіх, оскільки суттєво зменшив доходи Росії від експорту нафти, проте згодом РФ навчилася обходити ці обмеження, страхуючи поставки у сумнівних агентів і перевозячи сировину на танкерах так званого “тіньового флоту”.
При цьому останнім часом ця санкція взагалі втратила сенс, оскільки внаслідок політики Дональда Трампа щодо встановлення загороджувальних тарифів на імпорт у США з інших країн світу ціни на сировину обвалилися, і вартість російської нафти впала нижче 60 доларів за барель.
Але країни Заходу могли б переглянути цінову “стелю” у бік зниження – тим більше, що такі плани розглядалися ще як мінімум з 2023 року.
“З самого початку йшлося про те, що вона була встановлена неадекватно високо, – каже Михайло Гончар. – Краще було б встановити її на рівні 30 доларів, а ще краще – 20 доларів за барель”.
Однак навіть не таке радикальне обмеження ціни нафти завдасть суттєвої шкоди Росії.
“Зараз склалися всі умови для того, щоб її (“стелю”) переключити, умовно, на 50 доларів, тобто впритул до собівартості, – пояснює Олег Гетман. – Насправді, особливо нічого іншого і не потрібно – агресору вже буде досить боляче”.
Але, знову ж таки, важливими є не лише самі санкції щодо російської нафти, а й контроль за їх дотриманням та покарання за їх порушення.
За словами Михайла Гончара, до 60% російського нафтового експорту проходить Балтійським морем, а тому необхідно закрити вхід до нього танкерам, які возять нафту з РФ.
Він нагадав, що останнім часом було лише два випадки, коли стосовно “тіньового флоту” РФ було вжито по-справжньому жорстких заходів – у березні Німеччина заарештувала танкер і нафту, що знаходилася на його борту, а на початку квітня в Естонії затримали танкер, який ішов у російський порт під завантаження.
“Те, що потрібно було б зробити, – не відловлювати ці танкери з “чорного” списку, а не пускати їх для завантаження в Балтійське море, тому що танкери можуть йти тільки в російські порти, – каже експерт. – І які претензії зможе пред’явити Росія? Усі танкери йдуть під прапорами третіх країн. Тут потрібні рішучі кроки”.
За його словами, головна мета санкцій – позбавити Росію коштів на ведення війни.
“Тому поки не буде або фізично перекрито нафтовий потік, або не буде фінансовий потік зупинено, про жодні санкції з “пекла” говорити не доводиться”, – резюмував Гончар.