Український письменник і перекладач Остап Українець висловився про стендап-коміка, гумориста Фелікса Редьку і нардепа Дмитра Гуріна на тлі історії з бібліотеками, яку наразі активно обговорюють у соцмережі Х.
Про це Українець розповів на своїй сторінці в Facebook.
Перекладач зауважив, що ще вагався, чи висвітлювати цю історію в соцмережу Facebook.
“Ви можете не знати, але в Твітері вже кілька днів несеться історія з бібліотеками і державним забезпеченням оних. Я вагався, чи виносити цю історію сюди, чи ні. Виношу, бо вона важлива зразу з кількох причин. Плюс усі причетні — люди публічні, ця розмова теж відбувалась публічно і навряд чи я комусь зіпсую репутацію (більше ніж вони самі собі). Почалося з того, що Фелікс Редька написав твіт на першому скріні. Що саме його спонукало — я не знаю і він не каже. Прекрасного в ньому багато. В першу чергу те, що в Сумах немає бібліотеки “для діток з інвалідністю”. Там є інклюзивна бібліотека, при чому не суто дитяча. Як резонно зазначала пані Інна Ковалишена (здається) — діти з інвалідністю не потребують окремої бібліотеки, а потребують нормального доступу до наявних”, – розповів письменник.
Водночас продовжив, що гуморист Редька бреше.
“У другу чергу цікаво було б глянути наказ викинути. В рішенні утилізувати російські книжки немає нічого поганого, але воно щонайменше не відповідає загальній практиці. Де Редька збрехав про бібліотеку — там легко міг збрехати і про асортимент. Прикметно, що Редька не вперше критикує дерусифікаційні політики, зазвичай демонструючи при цьому повне нерозуміння питання.
Єдиним адекватним коментарем з його боку був той стендап, де він співав “ґрязниє шлюшкі будут наказани”, бо це принаймні виглядало як щира емоція на реальний триґер. З кожним наступним кроком це все більше скидалось на трохи профільтроване повторення російської пропаганди. Оцей стрибок на Олексія Ерінчака, просто нізвідки — це вже 1:1 наративи, які рускоязичному насєлєнію вкидає Росія: Україна забирає вашу ідентичність і нічого не дає натомість. Чи попаяло пана Фелікса від споживання ворожого контенту, чи він завжди так гадав? Не уявляю”, – припустив Українець.
Крім того, у реплаях пану Феліксу накидали пояснень, зазначивши що:
а) є купа волонтерських програм забезпечення бібліотек, та й він сам публічна людина і міг би організувати для мами збір, а не стрибати на “Сенс”;
б) він “уху їв” вимагати від бізнесу брати відповідальність за те, що має робити держава.
“Звісно, що там не бракувало і бібліотекарів, котрі вже серйозно і з досвіду говорили про відсутність державної підтримки бібліотек і проблему оновлення фондів. Щоправда, ніхто не згадував проблему утилізації російськомовної літератури. Особисто я з цього роблю висновок, що ця проблема ендемічна для неіснуючої сумської бібліотеки для діток з інвалідністю. І тут би все закінчилось, але див. скрін №2. Пан Дмитро Гурін чомусь дуже образився на бібліотекарів, котрі нарікають на відсутність державної підтримки бібліотек, бо не держава їх має утримувати, а громади. Люди, мовляв, не розібрались, а почали накидати на владу”, – продовжив Українець.
Та додав, що Гурін не розібрався в ситуації і не знаю, що на закупівлю книг грошей не виділяли.
“І це кумедно, бо Гурін, не розібравшись, почав накидати на людей у форматі “Наголосували (за місцеві органи влади) — їжте!”. Мовилося-бо не про фізичне утримання бібліотек, а про поповнення фондів. І тут, так уже вийшло, держава причетна. Так, 57,86% громад за останній рік не виділяли коштів на закупівлю книжок. Але державна стратегія розвитку читання передбачає централізовану роботу з цією програмою на державному рівні. Про що нардеп Гурін не знає. Щорічно проходить відбір книжок для держзакупівлі в бібліотеки. Моя “Коротка історія української літератури” пройшла такий відбір торік, а цього року ми чекаємо рішення по “Ділу діточому”. Це не згадуючи про внутрішні бібліотечні ґранти, підтримувані УІК. Про що нардеп Гурін не знає, але звинувачувати працівників бібліотек у політичній неграмотності це йому не завадило”, – прокоментував Українець.
Також письменник вважає, що Фелікс Редька “просто хотів дої**тися до книгарні за “надто проукраїнську позицію”, але в результаті сам поїв гімна за брехню і маніпуляції, і ще й Гуріна підставив”.
“Той теж хотів дої**тися до людей за незнання державного апарату, а виявилося що він сам його не знає. Який тут може бути висновок? Не бикуйте на дерусифікацію, бо і самі спозоритесь і комусь іще риторичну свиню підкладете”, – резюмував Українець.
Разом з тим під дописом Остапа Українця лишив свій коментар український видавець, гендиректор та основний власник видавництва “Фоліо” (Харків) Олександр Красовицький.
“Не так. Держава відповідає за наповнення фондами 6 національних бібліотек і окремо частково та опосередковано за шкільні, бібліотеки вишів, Академії наук та інше. Публічні повністю на утриманні місцевої влади. Маленька державна програма, яка має допомогти в цьому – це лише 30 млн на рік (порівняйте з 1-1,5 млрд на підручники), тобто 100-150 тис книжок на +-11.000 бібліотек – ні про що, коли говоримо про заміну фондів. Активні розмови про цю заміну в 2022-23 закінчилися тим, що Мкіск відсторонилося від цієї проблеми”, — написав в коментарях Красовицький.
До речі, на тлі останніх світових подій та голосних заяв українці вирішили спробувати віднайти подібні сюжети у творчості.