“Кожна підземна школа в місті — індивідуальна, має свій власний проєкт і адаптована саме до того мікрорайону, де вона побудована”, — пояснила директорка міського департаменту освіти Ольга Деменко.
Особливість цієї школи — характерні назви, що має кожен кабінет. Наприклад, у класі під назвою “Харківський рекорд” стенди прикрашені згадками про досягнення місцевих спортсменів, а “Портал часів” — світлинами історичних будівель. Є класи природи, культури та науки, але до предметів, що тут викладають, вони не прив’язані — старшокласники проводять всі уроки в одному класі і не ходять з кабінету в кабінет. Втім, їх тут не так і багато. Половина учнів — з перших – четвертих класів. Їм пощастило найбільше, бо учні молодшої школи проводять очно усі п’ять навчальних днів на тиждень, інші проводитимуть один день онлайн.
На обід у перший навчальний день — фрикадельки у соусі з гречаною кашею та ікрою з буряка, на солодке — сік або узвар з булкою і яблуко.
Класи ще формуються, і попит на них шалений. До директора надходить по 80 заявок на день, але прийняти зможуть лише близько 200-х учнів.
Дитсадок будувати складніше
Серед приблизно 100 000 харківських школярів 60 000 живуть у Харкові. Зараз у школах хоча б частково навчається кожен шостий із цих дітей. У департаменті освіти обіцяють невдовзі відкрити ще три школи, дві з них будуть на Салтівці, у найбільшому районі міста. Ці споруди перебувають у процесі будівництва, а в планах на майбутнє — побудувати іще два безпечних навчальних заклади. Як і в інших школах, набиратимуть у них в першу чергу молодших школярів.
“Якщо брати лише першокласників і другокласників, то 70% таких дітей живуть у Харкові. І нам треба робити акцент на цих дітях, бо вони не були в садочку, рівень соціалізації в них низький”, — пояснила Ольга Деменко.