Худорлява дівчинка з бешкетними сіро-блакитними очима у 7 років за компанію із сестрою вперше прийшла у спортивну школу олімпійського резерву № 3, що на лівому березі Дніпра. У ній вирувала енергія. Вона спробувала бігати, і їй сподобалось. Ім’я дівчинки, як ви напевне здогадались, – Ярослава Магучіх.
Початок
Перші змагання дівчини були не в секторі для стрибків. А на біговій доріжці дистанції 60 метрів, де вона відразу ж здобула медаль. Не дивно, що тривалий час головною зіркою легкої атлетики для Ярослави був легендарний спринтер з Ямайки Усейн Болт. Вона навіть мала його фото на заставці телефону.
8-річна Ярослава Магучіх робить свої перші кроки в легкій атлетиці
З особистого архіву Ярослави Магучіх
Дебютні ж старти зі стрибків у висоту були невдалими для Ярослави. Ледь змогла перестрибнути планку 140 см.
В одинадцять Магучіх хотіла піти зі спорту, щоб займатись вокалом і музикою. Але ситуацію врятувала її тренерка Тетяна Степанова. Вона змогла знову закохати мінливу підлітку у легку атлетику.
“Навіть не знаю, що б було, якби ми тоді не зустрілися. Замість бігати бар’єри я все ж таки вирішила стрибати. Мені сподобалась атмосфера у секторі. А ще ж політ. Я навіть зараз час від часу уявляю себе пташкою, лечу над планкою десь в небі”, – згадувала Рося.
Тетяна Степанова в СДЮШОР №3 у Дніпрі
Скрін з YouTube
Крім співів, Ярослава любила ще й малювання. У підлітковому віці вона захопилася абстракцією, брала участь у конкурсах. Планує колись повернутись до цієї справи, а зараз малює для самозаспокоєння.
Що ж, можливо, світ замість рекордсменки та олімпійської чемпіонки міг отримати геніальну барабанщицю, вокалістку чи художницю. І в одній з альтернативних реальностей Ярослава Магучіх зараз збирає стадіони й має сотні тисяч фанів з іншого приводу. Але нам пощастило бачити її “Королевою Висоти”.
Шлях до перших перемог
У 2017-му Ярослава гучно заявила про себе на міжнародній арені. У 15 років перемогла на юнацькому чемпіонаті світу з результатом 1,92 м. Саме тоді вона почала сприймати спорт навсправжки, адже це був рівень майстра спорту міжнародного класу.
Вже за рік Магучіх виграла юніорський чемпіонат Європи та юнацьку Олімпіаду.
Після цього почала змагатись на дорослому рівні. У 2019-му на етапі Діамантової Ліги в Досі Ярослава стала наймолодшою переможницею в історії. Пізніше, на змаганнях у Юджині, ще один віковий рекорд – найбільш юна стрибунка, якій підкорилась висота понад два метри.
“Я думала, що Ярослава занадто молода для дорослих міжнародних змагань. Та коли вона виграла Діамантову лігу в Досі, я побачила в секторі дорослу спортсменку. Вона була настільки зосередженою”, – пригадує Тетяна Степанова.
Олімпіада в Токіо – перша перевірка на міцність
Після пандемії Ярослава продовжила змагатись зі ще більшою наполегливістю.
У 2021-му виграла молодіжний чемпіонат Європи й континентальну першість у приміщенні. Стала віцечемпіонкою фіналу Діамантової ліги. І це всього у 19 років.
Попереду ж була найголовніша подія – дебютна Олімпіада. В Токіо стрибунка здобула бронзову медаль, подолавши висоту 2 метри. На радощах вона обійнялась і зробила фото з переможницею Олімпійських ігор, росіянкою Марією Ласіцкене. Їхня спільна світлина стала більш обговорюваною, ніж олімпійська медаль Магучіх. Адже в час війни з Росією, молодша сержантка ЗСУ Ярослава обіймає капітанку збройних сил РФ.
Ярослава Магучіх і Марія Ласіцкене на ОІ в Токіо, 2021 рік
Getty Images
Цей випадок став випробуванням та перевіркою на міцність характеру для юної спортсменки. Вона зробила висновки, витримала хвилю гейту, переосмислила свої цінності, кумирів та моральні орієнтири.
“Я стала психологічно стійкішою. Дуже допомогла підтримка тренерів і родини. Це був надскладний період для мене. І навіть моя тренерка казала, що зрозуміє, якщо захочу кинути спорт, бо вже маю бронзову нагороду Олімпійських ігор”.
Ярослава залишилась і у спорті, і у своїй країні. Хоча отримувала пропозиції змінити громадянство. Своїм місцем сили вона вважає рідний Дніпро й улюблений парк імені Тараса Шевченка. З поміж десятків відвіданих міст – своє вважає найкращим у світі.
Парк імені Шевченка у Дніпрі – місце сили Ярослави Магучіх
З особистого архіву Ярослави Магучіх
Шлях до світового рекорду та Олімпійського золота
Вранці 24 лютого 2022-го Ярослава разом з хлопцем Назаром Степановим прокинулись в Дніпрі від вибухів і свисту ракет. Тоді було зовсім не до змагань. Але батьки й команда переконали спортсменку поїхати на чемпіонат світу в Сербію.
“Це був шанс говорити, кричати про війну. Тоді в Белграді, напевно, був перший раз, коли я настільки сильно мріяла і хотіла вибороти саме золото, а не будь-яку іншу нагороду. Для того, щоб потім поспілкуватись з медіа про Україну”.
За час повномасштабної війни Ярослава Магучіх стала потужним голосом України у світі. На кожному своєму старті спортсменка говорить про ракетні обстріли українських міст і зокрема, Дніпра, де живуть її батьки. Завдяки своїм перемогам стрибунка завжди в центрі уваги медіа.
Здобувши “золото” чемпіонаті світу в Будапешті, Ярослава на весь світ прокричала: “Слава Україні!”
“І там ще моя тренерка крикнула “Слава ЗСУ“. Це все увійшло в ефір і в Росії, і я дуже рада цьому, нехай чують”, – зізнається українка.
З 2022-го на рахунку українки золоті медалі чемпіонату світу у Белграді та Будапешті, перемоги на чемпіонатах Європи у Мюнхені, Стамбулі та Римі, а також чемпіонство на Європейських іграх у Польщі. Не забуваймо про три поспіль перемоги у фіналах Діамантової ліги.
Саме під час одного з етапів цих комерційних змагань, 7 липня 2024-го у Парижі Ярослава Магучіх встановила новий світовий рекорд. Перестрибнула планку 2 метри й 10 сантиметрів. 37 років ніхто не міг перевершити 2,09 м Стефки Костадінової. 37! А Ярославі вдалося з першої ж спроби.
Історичний момент – Ярослава Магучіх побила світовий рекорд
Getty Images
“Сьогодні буде щось особливе. Таке було відчуття вранці, коли я робила макіяж і зачіску. Перед стрибком на 210 сантиметрів, я думала, яке ж це свято буде в Україні, якщо зараз все вдасться. Так і сталось”, – сказала Магучіх після рекорду.
За місяць після світового рекорду Ярослава повернулась в Париж втілити ще одну мрію – золото Олімпійських ігор. В сектор Магучіх вийшла світовою рекордсменкою, номером один у рейтингу.
“Нарешті!“ – була її перша думка, коли здобула золото Олімпіади.
Ярослава Магучіх – Олімпійська чемпіонка Парижа-2024
Getty Images
“Для мене зараз така мотивація: треба вигравати, щоб нагадувати всьому світу про війну. Це моя місія як амбасадорки України”.
Власниця чорного кота забобонів не має, але…
Дрібних, але важливих ритуалів у Ярослави Магучіх є декілька. І це не просто примхи, а важливі моменти, які разом з постійною роботою на тренуваннях дають захмарний результат, до якого, вже здається, всі занадто звикли.
Коли ж Ярослава здобуває не золото, то стикається з критикою і розчаруванням деяких вболівальників. Так було, під час чемпіонатів світу 2024 і 2025, коли стрибунка здобула срібло і бронзу. Сама ж Ярослава на такі результати реагує спокійно.
“Я просто не зрозуміла, коли для нас срібло стало не медаллю. Іноді, емоційно ти не можеш впоратись зі всім, що відбувається у житті – трішечки ламаєшся”.
З дитинства Ярослава не любить прокидатися вранці. Тому зараз, коли сама планує свій графік – її тренування починаються о 10:30. Під час них вона не любить слухати музику, адже це відволікає від процесу, а чемпіонка кожну дію хоче робити вдумливо.
Ярослава Магучіх під час ЧС-2022 у приміщенні в Белграді
Getty Images
Звичайний передзмагальний день Магучіх починає зі сніданку, хоча снідати не любить. Потім йде гуляти містом, відпочиває, слухає музику або читає книгу (любить саме друковані). За годину до виїзду на стадіон робить зачіску – улюблені косички, і малює синьо-жовті стрілки на повіках.
“На комерційних змаганнях не можна виступати в українській формі. Тоді я придумала малювати стрілки, які одразу дали вау-ефект: люди, які проходили повз, запитували: “Ви з України? Ми з вами!“
Перед виходом Ярослава з тренеркою Тетяною Степановою десять хвилин сидять мовчки у повній тиші. І вже потім їдуть на стадіон.
Ярослава Магучіх і Тетяна Степанова, Париж, 2024 рік
Getty Images
У секторі Магучіх завжди в компанії каремата і зеленого спального мішка. Він став зіркою після Олімпіади в Парижі. Як і Ярослава, яка отримала нове прізвисько “спляча красуня”.
“Звісно, під час змагань я не сплю. Закриваю очі, щоб відновитися, подумати про новий стрибок, іноді спостерігаю за хмарами, рахую і дихаю. А килимок зі мною у секторі ще з 2018-го, бо це зручно”.
Спальний мішок з’явився після Олімпіади в Токіо. Допомагає з терморегуляцією. Під звичайною ковдрою я перегрівалася, потім, навпаки, ставало холодно. Раджу й іншим стрибункам мати каремат і ковдру, тому що так справді комфортніше у будь-яку погоду.
Під час змагань дніпрянка завжди дивиться на тренерку, перш ніж стрибати. Цей зоровий контакт додає їй упевненості.
“Ярослава може дивитись на мене і без слів знати, що треба зробити зараз. За 8 років ми розуміємо одна одну поглядом”, – підтверджує Степанова.
Досить проста “лавсторі“
Ярослава Магучіх заручена із сином своєї тренерки, бігуном-бар’єристом Назаром Степановим. Вони почали зустрічатись наприкінці 2019-го. А минулого року хлопець зробив Ярославі пропозицію.
“Ми спочатку тренувалися в одній групі, я бачив її щодня, закохався. Коли мені виповнилося 16, почав кликати її на побачення. У нас “лавсторі” досить проста”, – розповідає Назар.
“Назар – моя рідна душа, яка завжди підтримує. Йому не треба докладати зусиль, щоб мене зрозуміти. Дуже рада, що ми знайшли одне одного і зараз живемо разом. Сподіваюся, коли війна закінчиться, нам вдасться організувати весілля. Хочу, щоб воно було в Дніпрі, запросити родину, друзів”, – з ніжністю говорить Ярослава.
Новий олімпійський цикл
Ярослава почала постолімпійський сезон із двох золотих медалей під час міжнародних змагань в Італії та етапу Континентального туру у приміщенні у Банській Бистриці.
У березні Магучіх захистила титул чемпіонки Європи в приміщенні, здобувши третє поспіль золото. А вже за два тижні на зимовому чемпіонаті світу в Китаї Ярослава стала бронзово призеркою. Вдруге поспіль стрибунка залишилась без золота світового чемпіонату в приміщенні.
“Я травмувалась на чемпіонаті Європи. Мені потрібно ще попрацювати з гомілкостопом, оскільки він нестабільний. В одному стрибку я добре розбігаюся, а в іншому – не біжу”.
Мета олімпійської чемпіонки на новий сезон – оновлення власного ж світового рекорду. Хоче стрибнути 2,11 або 2,12 м.
Літній сезон Ярослава Магучіх відкрила впевненою перемогою на етапі Діамантової ліги в Сямені, 26 квітня.
Уже сьогодні, 3 травня, “Королева висоти” спробує захистити свою перемогу на другому етапі найпрестижнішої комерційної серії, який приймає Шанхай.