Ще кілька років тому Андрій будував власну справу. Займався бізнесом, мав плани, жив мирним життям. Як і більшість із нас. Але все змінилося 24 лютого.
Звичайний хлопець із бізнесом. Тепер — боєць із позивним “Азон”.
Історію підприємця, який став на захист України, розповіли в пресслужбі 34 окремої бригади берегової оборони Морської піхоти.
“Я просто зрозумів: не можу бути осторонь. Це не кіно, це не історія когось іншого — це моя країна, моя земля, моя відповідальність.”
Без зайвих роздумів він прийшов до війська. Сьогодні “Азон” — боєць 34-ї окремої бригади ЗСУ. Людина, яка залишила спокійне життя заради принципу. Бо так треба.
Він не любить говорити багато про себе. Але коли починає, в його словах — впевненість і глибина.
“Це не просто служба. Це щоденне випробування на міцність. І водночас — це братерство, якого не знайдеш у мирному житті. Тут немає фальші. Тут усе справжнє.”
“Азон” з великою повагою говорить про волонтерів. Для нього це не просто “допомога”, а справжній тил. Люди, які не на фронті — але поруч. Які кожним пакунком кажуть: “Ми з вами”.
Про ворога не добирає слів: “Те, що вони творять — це не війна. Це мародерство, вбивства, терор. Їхня мета — страх. Наша — свобода.”
Його мрія — Перемога. І не тільки військова. А внутрішня, глибока, спільна.
“Я хочу бачити країну вільною. Хочу повернутись до справи. Хочу, щоб наші діти не знали, що таке сирена.”
“Азон” — це не гучне ім’я і не герой на обкладинці. Це людина поруч. Один із тих, хто тримає наше сьогодення на плечах.
Він не просить вдячності. Але точно заслуговує на неї.
“Хочу додати від себе. Андрій це людина з великої літери. Під час окупації вся його допомога йшла людям і нічого не потрапляло в продаж як у інших. Я ніколи не забуду всього що він зробив. Якби не наш Андрій мене, мабуть, уже не було б. Він зовсім не знав хто я ,але коли дізнався, що я в тяжкому стані, сам знайшов мене в фейсбуці і запитав, які ліки мені потрібно. Пишу і плачу, таких як він одиниці. Коли моя вівчарка Дорі була вагітна ін допомагав її годувати, а потім і малечу. Коли дізнався, що я допомагаю нашим захисникам зі своєї пенсії, сам зателефонував і став допомагати всім необхідним. Дуже великий перелік всіх добрих справ, які ми ніколи не забудемо. Це людина, яка живе справедливо. Низький уклін вам, Андрію!!!!”, – написала Надія Зиман в коментарі до матеріалу.