Дітям за радянських часів у школах казали, що українських літер — 32
Під впливом російської мови фонетика української змінилася, тому українці почали вимовляти деякі звуки інакше, аніж це було раніше. А щоб “закріпити успіх”, влада репресувала літеру, якою ми позначали відсутній у росіян звук.
Про це в інтерв’ю “Телеграфу” розповіла дипломована філологиня, викладачка української мови, фольклористка та популяризаторка рідної мови Марія Словолюб. Вона пояснила, як радянський правопис свідомо знищив літеру “Ґ”.
Читайте більше у публікації: “”Реченець” замість “дедлайну”: філологиня про те, як русифікація знищила десятки українських слів і чим заміняти англіцизми”.
— Дуже прикро, коли сучасні мовці, вивчаючи українську, чують про ці зміни, вони дивуються: “Серйозно? У нас таке було?” Так, у нас було. Було дуже багато всього, що радянський правопис не просто витіснив — він це свідомо знищив. Можна навіть сказати — репресував, — каже філологиня про літеру “Ґ”.
Вона нагадала, що сьогодні в українській абетці ми маємо 33 літери.
— Але в радянський час у школах нам казали, що літер — 32, бо “Ґ” вилучили. А тим часом звук “Ґ” — це твердий задньоязиковий приголосний — цілком притаманний українській мові. Ми маємо слова: “ґанок”, “ґрати”, “ґудзик” і багато інших, — пояснює популяризаторка рідної мови.
За її словами, під впливом російської, де такого звука просто не існує, “Ґ” витіснився.
— І наслідком стало масове змішування “Г” і “Ґ”, яке ми бачимо й досі. Люди часто кажуть “грати” замість “ґрати” (у значенні решітки. – Ред.), або “гречно дякую”, хоча правильно — “ґречно дякую”. Бо коли ми кажемо “гречно”, то це вже пов’язується з гречкою, хоча слово “ґречно” взагалі не має з нею нічого спільного.
Тож так, звук “Ґ” — живий, і його потрібно плекати, активно повертати у власне мовлення, — підсумувала Марія Словолюб.
Нагадаємо, раніше вона розповіла “Телеграфу”, як з української мови витіснили слова на “И”.