Серед мальовничих пагорбів Печерська колись лунав гул натовпу, що вболівав за улюблених коней, а в небо підіймалися перші авіатори.
Печерський іподром — це одна з найяскравіших сторінок історії Києва, яка сьогодні майже забута, але колись була центром спортивного, культурного та навіть авіаційного життя міста. Заснований у 1867 році, іподром став справжнім осередком кінного спорту, а його архітектурна споруда — справжнім шедевром неоренесансу.
Перші кроки у розвитку кінного спорту в Києві пов’язані з указом 1867 року, що заснував Київське товариство випробування коней. Спочатку іподром розташовувався на Лук’янівці, але після його закриття у 1880 році, кінні перегони переїхали на Печерськ. У 1889 році на сучасній вул. Омеляновича-Павленка, 9, відкрили перший Печерський іподром із дерев’яними трибунами та однією з перших у місті систем ставок — тоталізатором.
Що робить Печерський іподром унікальним
На початку ХХ століття дерев’яні споруди іподрому вже не відповідали вимогам часу. У 1915–1916 роках за проєктом архітектора Валеріана Рикова було зведено монументальну кам’яну будівлю з двоярусною критою трибуною, здатною вмістити понад 4000 глядачів. Фасад прикрашали скульптури юнаків із фанфарами та дівчат із вінками, а вікна оздоблювалися ренесансними мотивами — це робило іподром не просто спортивним майданчиком, а справжнім культурним осередком.
Печерський іподром і авіація: несподіваний зв’язок
Окрім кінних перегонів, іподром став одним із перших льотних майданчиків Києва. У 1911 році тут відбувся публічний демонстраційний політ відомого авіатора Сергія Уточкіна, що викликало великий інтерес у киян і підкреслило технічний прогрес міста. У 1910-х роках його територія слугувала льотним майданчиком для Київського товариства повітроплавання. Саме тут відбувся один із перших демонстраційних польотів у місті, який провів знаменитий авіатор.
Відродження іподрому у 1930-х роках
Після періоду занепаду у 1920-х роках, у 1930-х іподром зазнав масштабної реконструкції. Архітектор Риков розробив проєкт, який передбачав оновлення бігового поля, збільшення місткості трибун до 4200 місць, а також створення сучасних стаєнь і ветеринарної станції. Іподром знову відкрився у 1939 році, ставши одним із найкращих спортивних комплексів свого часу.
Останні перегони на Печерському іподромі відбулися у 1960 році. У 1965 році іподром закрили, а його поле забудували, але кам’яна будівля залишилася. Після цього територію почали забудовувати, а будівлю іподрому переобладнали під офіси. У 1982 році будівлю визнали пам’яткою архітектури, що зберігає дух минулих епох. З 1989 року тут розташована президія Української академії аграрних наук.
Сьогодні Печерський іподром — це не просто історична пам’ятка, а символ змін, які пережив Київ. Від кінних перегонів до авіаційних експериментів, від культурних подій до планів масштабної забудови — його історія відображає багатогранність і динаміку розвитку столиці.
Всі, хто проходять повз будівлю іподрому, можуть відчути дух минулого, уявити собі гул натовпу, який спостерігав за змаганнями, або відлуння мотора літака, що здіймався в небо. Печерський іподром — це справжня перлина Києва, що заслуговує на увагу і збереження для майбутніх поколінь.
Раніше “Телеграф” розповідав, що на початку XX століття усі охочі могли політати над Києвом. Новий транспорт курсував між Думською площею (сьогодні Майдан Незалежності) і Трухановим островом.