Вибори до парламенту й Асамблеї експертів Ірану проходять 1 березня на тлі очікуваної байдужості виборців і репресій з боку влади щодо тих, хто закликав до бойкоту голосування.
Вибори відбуваються вперше після загальнонаціональних протестів у 2022 році, викликаних смертю Махси Аміні, затриманої поліцією моралі за нібито неправильне носіння хіджабу, і проходять на тлі погіршення економічних умов і хвилі репресій з боку влади проти інакодумців.
Багато іранців заявили, що не будуть голосувати на виборах, які вони вважають «безглуздими», і які, ймовірно, зміцнять владу прихильників жорсткої лінії в країні.
Незалежні опитування щодо участі у виборах в Ірані обмежені, а урядові – рідко оприлюднюються.
Однак опитування пов’язаного з державою центру, яке потрапило в ЗМІ, показало, що лише 30 відсотків виборців можуть прийти на вибори. Публікації про це швидко прибрали.
На попередніх парламентських виборах у 2020 році явка виборців була найнижчою в історії – приблизно 42,6 відсотка.
Понад 61 мільйон людей у 85-мільйонному Ірані мають право голосувати за приблизно 15 тисяч кандидатів, які змагаються за місця в Меджлісі й Асамблеї експертів, впливовій групі священнослужителів, які обирають верховного лідера Ірану. Майбутня Асамблея експертів, яка обирається на восьмирічний термін, як вважають, відіграє вирішальну роль, враховуючи похилий вік нинішнього верховного лідера Ірану, аятолли Алі Хаменеї.
Відомі діячі, включно з лауреаткою Нобелівської премії миру, іранською правозахисницею Наргес Мохаммаді, відкрито заявили, що бойкотуватимуть вибори, назвавши їхні результати заздалегідь визначеними.
Напередодні виборів влада затримала кількох людей за нібито заклики до бойкоту голосування.
Такі заклики розглядають як екзистенційну небезпеку для теократії Ірану, яка заявляла про свою легітимність частково завдяки високій явці на виборах після Ісламської революції 1979 року.
Щонайменше 500 людей були вбиті під час протестів «Жінки, життя, свобода», а сотні інших були заарештовані й зазнали тортур.