На Черкащині посилюється кадровий голод. Еміграція, мобілізація значного відсотку чоловіків для оборони країни, брак фахівців деяких спеціальностей та надлишок працівників в інших – усе це суттєво вплинуло на ринок праці. Наскільки зараз серйозна ситуація з робочою силою в області, яких працівників найбільше потребують черкаські підприємства та чи можна замінити чоловічі робочі руки жіночими, з’ясовували журналісти “Про все”.
У 2024 році послугами Черкаської обласної служби зайнятості скористались понад 7,8 тис. осіб, допомогу по безробіттю отримували понад 3,6 тис. осіб. У порівнянні з попереднім роком, кількість безробітних зменшилася на 35 %. Станом на 1 січня 2024 року, в середньому по області, на одне вільне робоче місце претендували 4 безробітних, що на 15 осіб менше, в порівнянні з минулим роком.
На сьогодні, послуги Черкаської обласної служби зайнятості отримують 4,1 тисяча безробітних. Більшість з них – жінки (3288 – 79% ). Натомість підприємства потребують спеціалістів, функції яких традиційно більше виконували чоловіки.
Кого найбільше потребують роботодавці області
Роботодавці потребують: гальваніків, слюсарів-ремонтників, слюсарів-сантехніків, електромонтерів, електрогазозварників, налагоджувальників установок, столярів, токарів, лікарів, електриків, слюсарів з ремонту автомобілів, інженерів (різної спеціалізації), водіїв.
Водночас, є невідповідність попиту та пропозиції на робочу силу, особливо серед кваліфікованих робітників сільського господарства, технічних службовців, продавців, листонош, кухарів, бухгалтерів (більше 10 осіб на вакансію).
Які середні зарплати пропонують роботодавці на Черкащині?
Середній розмір запропонованої заробітної плати в актуальних вакансіях станом 01.02.2024 року становив 11 530 грн (станом на 01.02.2023 року – 9 953 грн). Найбільший розмір заробітної плати спостерігався для таких професійних груп: законодавці, службовці, керівники – 13 988 грн; професіонали – 13 591 грн; робітники з обслуговування, експлуатації устаткування – 13 140 грн.
Яка ситуація з кадрами в комунальних підприємствах
Директор КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” Павло Карась розповідає, що проблема нестачі кадрів на підприємстві існує. Вона була й перед повномасштабною війною, але зараз загострилася.
– Ця проблема має дві складові. Перша – ми не витримуємо конкуренцію з робітничих професій по заробітній платі. Заробітна плата на таких підприємствах як “Черкаситеплокомуненерго” регульована державою, її рівень встановлюється спеціальними галузевими угодами, які підписуються між профспілками та урядом. Зарплата всіх працівників на підприємстві визначена цією угодою. Зрозуміло, що на робітничих спеціальностях в Європі заробітні плати вищі.
Другий чинник – повномасштабна війна. Значна частина, особливо молодих людей, перебуває в ЗСУ. Також невизначеність у ситуації з бронюванням не дає нам бути конкурентоспроможними. Адже формально ми підпадаємо як об’єкт енергетики під бронювання, але чинні правила такі, що по факту це бронювання можливе не зрозуміло для кого. Тому що під бронювання не підпадають особи до 35 років, офіцери та ті, хто мають дефіцитні військово-облікові спеціальності. Тобто майже всі”, – розповідає Павло Карась.
На сьогодні на “Черкаситеплокомуненерго” працює близько 750 осіб, з них понад 500 – чоловіки. А бронювання з цієї кількості працівників може бути оформлене максимум на людей 50-70. Тому ситуація досить непроста.
“Було б набагато краще, аби в новому Законі про мобілізацію були чітко виражені критерії мобілізації для працівників об’єктів критичної інфраструктури. Я розумію, що для ЗСУ потрібен кваліфікований інженер, але теплопостачання теж не може обійтися без такого спеціаліста”.
Поки що нестача працівників не є критичною. Але на підприємстві з острахом дивляться на новий Закон про мобілізацію, адже якщо правила мобілізації будуть більш жорсткими, а Закон стосовно потреб бронювання для об’єктів критичної інфраструктури буде “розмитим”, це може призвести до втрати великої кількості кваліфікованого персоналу.
“Основна проблема саме в кваліфікованих робітниках. Електромонтери, електрики, зварювальники, кваліфіковані слюсарі, інженери – основна категорія спеціалістів, які дефіцитні. Парадокс, що ці ж люди мають військово-облікові спеціальності. Поки ми виходимо із ситуації, звісно більше навантаження припадає на тих людей, які є. У перший рік повномасштабної війни ми прийняли на роботу значну кількість переселенців зі східних регіонів України. І поки цей резерв нас рятував. Якби ми їх тоді не прийняли, ситуація була б критичною”, – наголошує директор КПТМ “Черкаситеплокомуненерго”.
Утім, якщо ухвалять Закон, у якому жорстко посилять мобілізацію і на службу призвуть максимальну кількість працівників комунального підприємства, будуть ризики з нормальною підготовкою до опалювального сезону та його проходженням.
“Частина професій у нас є абсолютно “чоловічими”, яких жінкою не замінити. Наприклад, операторами котельні в нас працюють багато жінок, але того ж слюсаря на мережі, зварювальника чи електромонтера вони не замінять. Для когось перекваліфікація жінок у “чоловічі” професії дійсно можливий вихід, але не для нашого підприємства, ми просто не знайдемо таку кількість жінок-спеціалісток”, – зауважує Павло Карась.
Схожа ситуація і на КП “ЧЕЛУАШ”. Підприємство займається благоустроєм міста, включаючи великий спектр робіт, які здебільшого виконують саме чоловіки. Це і машиністи автогрейдера, машиністи насосних установок, водії, трактористи, електрогазозварники, слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів, асфальтобетонники, електромонтери.
“Від початку повномасштабного вторгнення з підприємства до лав ЗСУ мобілізували 13 працівників, ще 10 наразі проходять військово-лікарську комісію та, скоріш за все, також будуть мобілізовані. Серед них: дорожні робітники, водії автомобільних транспортних засобів, трактористи, головний інженер та заступник директора із загальних питань.
Кадровий голод на підприємстві найбільше відчувається в галузі дорожніх робітників. Нині маємо вільні вакансії на дільницю з поточного ремонту шляхів та благоустрою. Це, відповідно, теж “чоловічі” професії, на які не охоче приходять працевлаштовуватися, оскільки мають надавати військово-обліковий документ, а підприємство, натомість, протягом 7 днів повинне повідомити територіальні центри комплектування та соціальної підтримки про прийняття на роботу. Тому нині чоловіки здебільшого шукають роботу, де не потрібне офіційне працевлаштування”, – розповідає прессекретарка комунального підприємства Інна Ключка.
За її словами, у КП “ЧЕЛУАШ” готові залучати на вільні вакансії і жінок, але на сьогодні охочі працювати на “чоловічих” професіях до підприємства не зверталися. Попри все, КП продовжує свою роботу у штатному режимі, працюють всі дільниці в напрямку благоустрою міста для забезпечення його належного стану.
Нестачу фахівців спостерігають і на КП “Черкасиводоканал” – саме на робітничі професії. Кількість працівників “у віці” збільшується, водночас молодь на такі спеціальность не поспішає працевлаштовуватись.
– Війна вплинула на всі сфери і на всі підприємства України, і «Черкасиводоканал» – не виняток. Станом на 15.02.2024 – пішли захищати країну 26 працівників нашого підприємства, з них повернулося – 6 осіб. На жаль, 1 людина загинула. Це наш коваль, який працював на молотах і пресах. Валерій Костянтинович Власевич працював у нас на підприємстві ще з 90-х років ковалем на дільниці з ремонту електромеханічного обладнання. У березні 2022 року – він пішов добровольцем на фронт. Уже у квітні — пропав безвісти на сході України. У березні 2023 його поховали. Це величезна втрата для нас. І ми досі не можемо знайти такого фахівця – це була прекрасна людина і талановитий спеціаліст, він не лише робив свою роботу, яка пов’язана із водоканалом, а й створював ковану красу, різні прикраси, декоративні елементи, якими і досі прикрашений водопарк і територія підприємства. І це велика втрата для підприємства, тому що таких людей, такий фахівців – одиниці, – розповідає директор КП “Черкасиводоканал” Іван Сухарьков.
За його словами, наприклад, згідно зі штатним розписом водоканалу, у них має бути 18 слюсарів. Нині ж – десятеро. Найбільша потреба в слюсарях, електромонтерах. Це ті вузькопрофільні спеціалісти, які сьогодні на вагу золота.
Щодо того, чи працевлаштовують на “чоловічі” вакансії представниць жіночої статі, Іван Сухарьков зазначає, що таких випадків на підприємстві ще не було.
“Наша робота має свої особливості: це складна фізична робота, яка вимагає чималих зусиль, технічної освіти, відповідних навиків – тож, здебільшого слюсарі, електромонтери – це чоловіки. Але ми відкриті до нових кадрів, постійно оновлюємо список вакансій, його можна знайти у нас на сайті і в Фейсбуці, ми готові брати людей, вчити, допомагати, підказувати, бо щодня працюємо заради єдиної мети – добробуту нашого міста! – наголошує керівник.
Війна посилює дефіцит кадрів і в агросекторі
Те, що мобілізація — нині найвагоміша з причин браку кадрів, підтверджують і в аграрній компанії LNZ Group. Усі підприємства групи компаній сьогодні також відчувають брак кадрів, особливо це стосується робочих спеціальностей.
“Сільське господарство завжди було і є надзвичайно важливою галуззю для економіки, особливо в такий тяжкий воєнний час для країни. З кожним днем у компанії загострюється ситуація з кадрами. Трактор без тракториста не поїде, поле не засіється, а техніка сама себе не відтремонтує. По всіх спеціальностях є некомплект працівників, починаючи від найпростіших професій до вузькоспеціалізованих професіоналів, – зазначає начальниця відділу кадрів LNZ Group Юлія Заплішня.
За її словами, компанія забронювала співробітників, критичних для виробництва. Але замінити тих фахівців, які пішли на захист держави, зараз дуже непросто, особливо це стосується робітничих професій. Швидко закрити вакантну посаду не вдається, оскільки на ринку стало менше і потенційних кандидатів. Багато хто виїхав, хтось вийшов на пенсію, а молодих спеціалістів бракує.
“Спеціалісти в компанії працювали роками, розумілися кожен на своїх процесах, була сформована професійна команда. Тому звичайно замінити фахівців досить складно. Ми влаштовуємо на роботу внутрішньо переміщених осіб, тісно співпрацюємо із центрами зайнятості, але зараз страшна тиша, люди йдуть виконувати свій обов’язок перед державою. І LNZ Group з початку повномасштабної війни надає значну підтримку нашим військовим. Ми постійно перебуваємо з ними на зв’язку та оперативно реагуємо на їхні потреби. Спеціалісти, які надалі залишились працювати в компанії, наразі зазвичай суміщають посади, працюють понаднормово, опановують нові знання, щоб перекривати вакансії, які не можемо закрити, – наголошує Юлія Заплішня.
Вона зауважує, що замінити окремі спеціальності жінками буде вкрай важко, особливо це стосується робіт з підвищеною небезпекою, спецтехнікою, які потребують відповідного навчання та підготовки. Але в групі компаній розуміють, що все ж в майбутньому деякі професії доведеться замінювати жінками.
Як подолати кадровий голод
Навіть після війни в Україні, ймовірно, посилюватиметься кадровий голод. Причому після війни він може стати ще сильнішим. Адже, коли відкриють кордони для чоловіків, може початися масовий виїзд за кордон на заробітки. Для вирішення проблем на ринку потрібно впроваджувати кроки, до яких вдавалися після Другої світової війни. Реалізовувати програми адаптації ветеранів, запроваджувати вахтовий метод під час відновлення зруйнованих війною об‘єктів, забезпечувати безкоштовним житлом та популяризувати професійно-технічну освіту.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram