0
Що є мірило зворушливої турботи людини про його вихованця? Так, ми у відповідальності за тих, кого приручили, і все таке, але як це реалізується на практиці? Колись Спайк був молодим і веселим спрингер-спанієлем. Але це було давно, а зараз йому 14 років — дідок за собачими мірками.
Найбільше тепер Спайк любить спати-відпочивати, але ось з цим виникли проблеми.
Як і будь-яка нормальна собака, Спайк вважає за краще спати в хазяйському ліжку. Нехай з краєчку, в ногах, але поруч з улюбленими людьми! На жаль, він недавно пережив другий інсульт, що укупі з іншими старечими болячками вже не дозволяє активно рухатися. А хазяйська спальня знаходиться на другому поверсі будинку, куди треба підніматися по сходах. Це ризик для старого пса, тому щоб він не намагався лізти туди господарі поставили бар’єр-хвіртку, плюс обладнали спальне місце на першому поверсі. Старий і не дуже зручний диван. Але поодинці Спайк не засне — доводиться спати разом з ним.
Всі члени сім’ї несуть “спальну вахту” — по черзі сплять в обнімку зі Спайком на першому поверсі.
Йому навіть приносять їжу і воду, щоб зайвий раз не бігав.
Хтось скаже, що вони зовсім розпестили пса, інші тварини все життя в будці на вулиці і нічого. З іншого боку, ця сім’я взяла Спайка з притулку вже дорослим псом, який чимало настраждався в минулому житті. Вони його щиро люблять і хочуть забезпечити максимальний комфорт, а якщо для цього треба пару днів на тиждень поспати на жорсткому дивані — не проблема!