Вибори в Росії 2024 проходять з 15 по 17 березня. Російський диктатор Володимир Путін йде на пʼяте коло.
Чи зможе Володимир Путін вп’яте стати президентом, та про те хто створює ілюзію “конкуренції” російському диктатору Факти ICTV поговорили з політологом та головою правління Центру прикладних політичних досліджень Пента – Володимиром Фесенко.
Коли вибори в Росії 2024
Що відомо про псевдо опонентів Путіна
Чому Путін ліквідовує конкурентів
Путін змінив Конституцію, щоб правити до 2036 року
Чому в Росії немає демократії
Плани Путіна після виборів
Коли вибори в Росії 2024
Згідно з рішенням Центральної виборчої комісії РФ, восьмі вибори президента в Росії відбудуться з 15 до 17 березня 2024 року.
Зараз дивляться
Інавгурація обраного президента Росії запланована на 7 травня 2024 року.
Президента у Росії обирають на шість років, тобто до 7 травня 2030 року.
Що відомо про псевдо опонентів Путіна
Володимир Путін, 71 рік. Займає пост президента вже чотири каденції, йде на пʼяту.
У квітні 2021 року переписав Конституцію, обнуливши власні президентські строки, що дає йому можливість бути президентом до 2036 року. 24 лютого 2022 року розвʼязав повномасштабну та кровопролитну війну проти України. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна у зв’язку з депортацією українських дітей.
Ймовірно, переможе на виборах у Росії із результатом близько 80% голосів.
Микола Харитонов, найстарший кандидат у списку, йому 75 років. Висувається від Комуністичної партії РФ.
Пропонує “лівий поворот у майбутнє”, наголошує, що не критикує Путіна. Єдиний із кандидатів, у кого немає сайту. У 2022 році потрапив під західні санкції. Виступав на підтримку “денацифікації” України.
Леонід Слуцький, 56 років. Замінив Володимира Жириновського на посаді глави ЛДПР.
Організовував поїздки делегацій з Європи до окупованого Криму – через це ще 2014-го потрапив під західні санкції. У 2018 році відразу кілька журналісток звинуватили його в сексуальних домаганнях.
Владислав Даванков, 40 років. Висувається від партії Нові люди та є співзасновником компанії Faberlic.
У 2023 році Даванков балотувався на мера Москви та набрав трохи більше ніж 5%. У війні з Україною виступає за “мир і переговори” на “російських умовах”. Голосував на підтримку анексії українських територій, за що потрапив під міжнародні санкції.
Політолог Володимир Фесенко вважає всіх цих кандидатів формально масовкою, для створення ілюзії конкурентних виборів, хоча, за його словами, переможець виборів президента Росії у 2024 році вже давно відомий.
– Всі розуміють, що переможець вже відомий. Всі інші кандидати виконують роль масовки. Так сказати гарнір до основного блюда, в ролі якого виступає сам Путін. При чому їх ролі чітко визначені – вони не можуть сумарно набрати більше 20%. Тому що вже заздалегідь відомий результат – Путін на цих виборах має набрати не менше 80%, – зазначив експерт.
Фесенко навів приклад, що на минулих виборах президента Росії псевдоопозиціонером Путіна виступала Ксенія Собчак. Вона мала продемонструвати, що на виборах у РФ може бути псевдоліберальний кандидат.
А у 2024 році навіть такого кандидата до виборів просто не допустили.
– Це такий ритуал, який треба зробити, щоб показати світу, що альтернативи Путіну немає, – наголосив політолог.
Чому Путін ліквідовує конкурентів
Російський диктатор Володимир Путін боїться допускати реальних опозиціонерів на вибори в РФ, аби не зазнати поразки.
Політолог навів приклад, коли Олексій Навальний балотувався на вибори мера Москви і отримав великий відклик від населення. Тоді він поступився чинному виконувачу обов’язків мера Москви Сергію Собяніну. У 2014 році Навальний активно критикував політику кремлівського диктатора. У тому ж році щодо нього було сфабриковано справу та засуджено за відмивання коштів на три з половиною роки умовно.
– Путін відчув прихильність населення до його опозиції, після чого Навального не було допущено до жодних виборів, – сказав Фесенко.
Навальний помер за загадкових обставин 16 лютого 2024 року у виправній колонії особливого режиму Полярний вовк у селищі Харп Ямало-Ненецького автономного округу у віці 47 років.
27 лютого 2015 року було ліквідовано Бориса Нємцова. Політик активно критикував владу Путіна і був застрелений у віці 55 років. В нього випустили чотири кулі, пізніше у вбивстві звинуватили пʼятьох кавказьких чоловіків.
Путін змінив Конституцію, щоб правити до 2036 року
Як розповідає політолог, фактично Путін був при владі у РФ з початку нульових. У серпні 1999 року він став прем’єр-міністром, а у 2000 вперше обійняв посаду президента. У 2008 році Путіна замінив його поплічник Дмитро Медведєв. А з 2012 дотепер Путін повернувся на свій президентський трон.
За каденції Медведєва в Росії “почали пробиватися перші промені демократії”. Люди не боялися висловлювати свою думку, часто збиралися на протести. Втім Путіна така поведінка населення не влаштовувала тому, ставши в черговий раз президентом, він почав придушувати опозиційні рухи та ліквідовувати опозиціонерів, які становили для його карʼєри реальну загрозу.
У квітні 2021 року Володимир Путін вніс поправки до Конституції РФ, обнуливши власні президентські строки, що дозволяє йому балотуватися на пост президента до кінця 2036 року.
– Як жартують в Росії – це обрання до кінця життя Путіна. Поки він фізично і психологічно зможе керувати Росією, – наголосив експерт.
Чому в Росії немає демократії
На думку Фесенка, в Росії панує політична культура “самодєржавія” та культ Путіна. Населення Росії звикло жити в таких умовах, тому й не висловлює недовіри кремлівському диктаторові.
– Президента вони сприймають, як царя. Справа не тільки в Путіні і в тому, що він хоче авторитаризму, проблема ще і в політичній культурі росіян які приймають ось це “самодєржавіє” під формою президентської влади, – наголосив політолог.
Плани Путіна після виборів
Як зазначає експерт, ні для кого не секрет, що в планах Путіна вести довгу та кровопролитну війну проти України. Втім чи буде він проводити масову мобілізацію після виборів – питання відкрите.
– Після поразки російських військових на Харківщині восени 2022 року Путін провів масштабну мобілізацію і зрозумів, щомобілізація призводить до зростання напруги та втечі значної частини росіян за кордон, – сказав Фесенко.
Він додав, що російський диктатор зробив висновок, що краще що місяці проводити невелику планову мобілізацію, це буде викликати менше негативу до своєї персони у населення. Тож тепер у РФ проводять поточну щомісячну мобілізацію не менше 30 тис. людей.
– Якщо Путін проведе після своїх виборів масову мобілізацію, у нас не буде іншого виходу, як зробити те саме. Тому, що нова хвиля мобілізації в Росії буде означати ескалацію війни. Путін спробує примусити нас до миру на своїх умовах, через ескалацію війни, – сказав експерт.
Вибори президента РФ проводять і на тимчасово окупованих територіях України. Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що спроби Росії організувати будь-яку частину виборів в окупованих регіонах України є абсолютно незаконними та порушують міжнародне право.
Речник Держдепу США Метью Міллер заявив, що Штати не визнають і ніколи не визнають легітимність чи результати фейкових виборів у суверенній Україні, які є частиною президентських виборів у Росії.
Читайте також
Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.