Владна консервативна партія Хорватії отримує найбільшу кількість місць у парламенті за підсумками виборів 17 квітня, але недостатньо для того, щоб керувати одноосібно, свідчать дані екзит-полу.
Згідно з опитуванням Ipsos, Хорватський демократичний союз (HDZ) отримує 58 місць у 151-місному парламенті.
Екзит-пол також засвідчив, що лівоцентристська коаліція на чолі з соціал-демократами (SDP) отримала 44 місця. Далі йдуть права партія «Рух батьківщини» і зелені «Mozemo» («Ми можемо») з 13 й 11 місцями відповідно.
У разі підтвердження цих результатів у Хорватії, ймовірно, почнеться період політичної нестабільності в той час, як основні партії прагнутимуть створити союзи з іншими фракціями з різними політичними поглядами.
Виборча комісія повідомила, що явка виборців склала рекордні понад 50% за кілька годин до закриття виборчих дільниць. Перші офіційні результати очікуються сьогодні пізно ввечері.
Президент Хорватії Зоран Міланович у березні призначив голосування після розпуску парламенту країни.
Через кілька годин після призначення дати виборів Міланович несподівано оголосив про намір балотуватися на посаду прем’єр-міністра як кандидат від опозиційної Соціал-демократичної партії. Він конкурує з чинним прем’єром Андреєм Пленковичем, проти уряду якого відбулася низка протестів, організованих опозицією.
Мілановича неодноразово називали проросійським політиком, хоча він це заперечував. Раніше президент Хорватії виступав проти прийому Фінляндії і Швеції до НАТО, а також проти навчання українських військ у Хорватії в рамках зусиль ЄС. Міланович також критикував західні країни за постачання Україні танків й іншого озброєння, заявивши, що ці зусилля лише продовжать війну.
Хоча посада президента у Хорватії має переважно церемоніальний характер, Міланович формально є верховним головнокомандувачем збройних сил. Його антизахідні висловлювання викликали критику уряд країни, який підтримав Україну в її боротьбі проти агресії Росії.
Також у Хорватії в червні пройдуть вибори до Європарламенту, а пізніше – президентські вибори.