На місце розкопок раніше була автостоянка
В Івано-Франківській області, на території заповідника “Давній Галич”, було розпочато вже третій сезон розкопок в’їзної вежі Галицького замку. Цього разу вдалося знайти частини двох люльок XVII століття та брилу з хрестами XII століття.
Ціннішою є друга знахідка. Про це пише Суспільне.
Науковець Інституту українознавства імені Крип’якевича НАН України Юрій Лукомський наголосив, що алебастрова брила XII століття — є дуже цінною знахідкою, яку потрібно докладно вивчати. Дослідник припускає, що цей блок повторно використали з Успенського собору, що в Крилосі, під час будівництва вежі. Торік брилу зі схожими зображеннями знайшли в муруванні вікна. На ній було 10 хрестів.
За словами науковця, є ймовірність, що під час майбутніх розкопок зможуть знайти ще камені з Успенського собору з різними зображеннями. Ба більше, навіть із зображенням самого храму.
“Дуже хотіли б знайти ще якісь блоки. Можливо, на них буде схематично зображений Успенський собор. Тоді ми будемо мати його реконструкцію. Собор дуже тяжко реконструювати, бо він повністю розібраний. Ми маємо елементи, але їх можна по-різному складати. Сподіваємося, що в нижніх частинах цієї споруди буде багато блоків з Успенського собору і там будуть якісь дуже сенсаційні зображення”, — зазначив науковець Юрій Лукомський
Що було раніше на місці розкопок
За словами генерального директора заповідника Володимира Олійника, фрагмент в’їзної вежі Галицького замку працівники заповідника знайшли у 2022 році. На місці розкопок раніше була автостоянка.
“Тут був майданчик в радянські часи, і я так розумію, за попередніх влад так само. І люди тут просто сиділи, і їли морозиво. А ми все ж натрапили на одну стіну вежі, продовжили розкопки й зараз маємо таке велике відкриття”, — сказав Володимир Олійник.
У ході розкопок знайшли браму та хвіртку, через які відвідувачі потрапляли на територію замку. Юрій Лукомський пояснює, що це була точка ідентифікації цього обʼєкта.
“Це був вʼїзд і біля нього хвіртка — вужчий вхід, яким постійно користувалися. А брамою користувалися, коли привозили провіант, коли заїжджали вози, король. Брама відчинялася час від часу, і за те відкриття треба було, я думаю, платити. Відкриття цієї брами у 2022 році дало поштовх, щоб переглянути замок у всіх письмових згадках”, — сказав дослідник.
У фортецях є цікаві знахідки
Дослідники розповідають, що у 2024 році археологічна експедиція національного заповідника “Давній Галич” потрапила в один зі склепів в’їзної вежі Галицького замку. Таких склепів, які розташовані на двох поверхах, у вежі шість. За словами Юрія Лукомського, окрім документів, зброї та боєприпасів, у цих підземеллях зберігали також і гроші.
“Ці підземелля були тоді банком. Тут тримали маєтності отих галицьких міщан і навіть “олігархів зовнішніх”, які сюди привозили й тримали тут в скринях своє добро. Ми не сподіваємося, що знайдемо тут це добро, тому що, коли за Австрії консервували цей обʼєкт, очевидно, що все це забрали. Єдине, що в таких фортецях ще можуть бути такі тайники, які за Австрії не могли бути відкритими”, — сказав науковець.
Цьогоріч, за словами завідувача відділення археології заповідника Тараса Ткачука, дослідникам вдалось знайти можливі підходи до ще одного склепу вежі.
Через те, що головний вхід до одного зі склепів заблокований брилою вагою у понад 10 тонн, учасники експедиції потрапляли до нього через вікно. Наразі науковці вирішують, що з нею робити. Як сказав науковець Юрій Лукомський, спочатку її хотіли розбити. Та, коли почали її досліджувати, зрозуміли, що це — частина однієї зі зруйнованих стін вежі.
“Ці брили тут не просто так. Їх спеціально затягнули за Австрії, щоб ніхто не лазив у підземелля. Коли ми потрапили вперше у склеп, побачили, що хтось на межі XVIII-XIX століття щось шукав, довбав стіни. І тоді влада засипала це. Розбивати таку красу відбійними молотками рука не підіймається. Що більше, біля цієї брили є ще одна з отворами та слідами. Тобто це — великі артефакти, які можна в перспективі, коли ми будемо мати гроші, підняти й поставити в реконструйовану вежу на місце”, — підсумував Юрій Лукомський.
Він також сказав, що територія Галицького замку є дуже перспективною для розкопок та досліджень. З його слів, тут можна знайти й фортифікаційні споруди XVII століття, і часів княжої доби, а також дізнатися про побут людей раннього залізного віку.
Раніше “Телеграф” писав, що, за даними археологічних досліджень, 6 тисяч років тому люди в східноєвропейському лісостепу будували розплановані поселення. Таким чином перші міста людства з’явилися не в Месопотамії, а в Україні.