У Шаргороді на Вінниччині місцева громада багато років збирала гроші на будівництво храму, але з початком війни ухвалила рішення передати їх на допомогу українській армії. Спочатку думали купити необхідну амуніцію, але вважали, що дешевше шити самим. Так з’явився швейний цех та волонтерський центр, де швачками стали всі – і вчителі, і лікарі, і кухарі, і будівельники. Здебільшого жінки, адже чоловіків у містечку майже не залишилося.