Сили оборони відійшли з села Кринки на лівому березі Дніпра. Про це ввечері 16 липня повідомили Суспільне та «Українська правда» з посиланням на джерела в Генштабі ЗСУ та морській піхоті.
За словами військових, це сталося кілька тижнів тому. Про вихід з села повідомляла і Liga.net, зазначивши з посиланням на військових, що це рішення було ухвалене через масштабні руйнування та з метою збереження життів українських бійців. Пізніше цю новину було видалено з сайту видання.
Український Генштаб ніяк не коментував повідомлення про можливий вихід з Кринок. Вранці 17 липня відомство лише повідомило про одну безуспішну атаку армії Росії в район Козачих Таборів – ще одного плацдарму ЗСУ на лівобережжі Дніпра.
Село Кринки у Херсонській області українські морські піхотинці відбили у жовтні 2023 року – передбачалося, що воно може стати плацдармом для наступу на Крим. Після того, як контрнаступ ЗСУ зупинився, деякі військові та аналітики критикували Генштаб за його утримання – перевага агресора на тій ділянці була значною.
Головні питання випуску:
- Чому ЗСУ саме зараз могли відійти з Кринок – і які можливості втратили українські військові?
- Що дав Україні цей плацдарм, який існував протягом 9 місяців?
- І чи варто в умовах наступу Росії тримати решту плацдармів ЗСУ на лівобережжі Дніпра?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Схід
- Російські війська починають відчувати тиск українських контратак, але здатність України проводити більш потужні контратаки, як і раніше, залежить від постійної військової підтримки від країн Заходу, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) 10 липня.
- Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що ситуація на фронті є «досить складною» і такою залишатиметься ще щонайменше місяць. Про це він заявив виданню The Philadelphia Inquirer (матеріал було опубліковано 23 червня).
- Російські війська протягом дня нарощують темпи наступальних та штурмових дій, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ у зведенні на 19:00 19 червня. За повідомленням, російська армія «шукає шляхи, аби вклинитися в нашу оборону та спробувати вибити українські підрозділи із зайнятих рубежів».
- Війська Росії зосередили основні зусилля на Покровському та Курахівському напрямках, де зібрали найбільшу кількість своїх штурмових підрозділів зі складу восьми ударних бригад. Про це повідомив 12 червня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський після роботи у військових частинах східного фронту. На Харківському напрямку, зазначив головком, армія РФ веде безуспішні дії, намагаючись створити так званий «пояс безпеки», а у Вовчанську «противник загруз».
- Російські війська, ймовірно, досягли обмеженого прориву на сході Часового Яру і взяли під контроль Іванівське на Донеччині, йдеться 12 червня у повідомленні Міністерства оборони Британії із посиланням на дані розвідки.
- Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
- Україна зможе почати обмежені контрнаступальні операції наприкінці цього року, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни, опублікованому 27 квітня. За прогнозами аналітиків, ЗСУ «із високою ймовірністю» стабілізують лінію фронту вже у наступні місяці.
- Армія Росії розпочне новий наступ на Донбасі наприкінці весни – на початку літа цього року, заявив Буданов в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD, опублікованому 7 квітня. За його прогнозом, російські сили намагатимуться рухатись у напрямку Покровська.
- Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив 15 березня, що війська РФ продовжать тиснути на Донбасі, щоб дестабілізувати українські оборонні лінії – аби розпочати вже новий наступ влітку 2024 року. За прогнозами аналітиків, успіхи Кремля у ньому залежатимуть від військової допомоги Заходу Україні.