Держдепартамент США відреагував на рішення російського суду, який засудив журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву до шести з половиною років тюрми.
«Ми залишаємося зосередженими на справі Алсу Курмашевої. Вона віддана журналістка, яка стала мішенню для російської влади за її безкомпромісне прагнення говорити правду і принциповість у висвітленні подій», – сказав речник Держдепу Метью Міллер під час брифінгу.
Він додав, що журналістика не є злочином, і Держдеп продовжує чітко заявляти, що Алсу Курмашева має бути звільнена.
22 липня Верховний суд Татарстану визнав журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву винною у поширенні так званих «фейків» про російську армію (стаття 207.3 КК РФ) і засудив її до шести з половиною років колонії. За даними медіа, справа розглядалася в закритому режимі, а вирок ухвалили минулої п’ятниці, 19 липня.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Стівен Капус назвав вирок «глумом із правосуддя» і заявив, що «єдиний справедливий результат – це негайне звільнення Алсу з в’язниці».
Алсу Курмашева постійно живе в Празі з 1998 року. У травні 2023 року вона приїхала до рідного міста Казані до хворої матері.
2 червня 2023 року, перед вильотом додому, журналістку в аеропорту Казані затримали силовики. У неї вилучили американський та російський паспорти (Алсу має подвійне громадянство) і згодом порушили кримінальну справу про повідомлення про друге громадянство (стаття 330.2 КК РФ). З Алсу взяли підписку про невиїзд та заборонили залишати столицю Татарстану. Розслідування цієї справи тривало кілька місяців. У жовтні 2023 року суд у Казані визнав її винною та оштрафував на 10 тисяч рублів.
Через тиждень після оголошення вироку, 18 жовтня 2023 року, журналістку знову затримали. Їй висунули обвинувачення щодо невиконання законодавством РФ обов’язків щодо реєстрації іноагентів. Через кілька днів суд обрав Курмашевій запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Ще через півтора місяця, 11 грудня 2023 року, слідство порушило кримінальну справу про поширення «фейків» про армію. Журналістку звинуватили в поширенні книги «Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну», яку редакція «Idel.Реалії» презентувала восени 2022 року.
Наприкінці квітня президент США Джо Байден закликав російського лідера Володимира Путіна звільнити Алсу Курмашеву, а також журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича (19 липня суд засудив його до 16 років колонії).
Міжнародні організації з прав людини та свободи ЗМІ також засудили політично вмотивоване затримання Алсу та закликали до її негайного звільнення. Серед них: Amnesty International, Комітет захисту журналістів, Freedom House, ПЕН-Америка, «Репортери без кордонів», Міжнародна федерація журналістів та Міжнародний інститут преси. Комітет захисту журналістів заявив, що «арешт Алсу Курмашевої є на сьогоднішній день найбільш кричущим прикладом зловживання російським законодавством про іноземних агентів проти незалежної преси».
У листопаді 2023 року правозахисна організація «Репортери без кордонів», «Коаліція жінок у журналістиці», Національний пресклуб, Комітет із захисту журналістів та ще 10 організацій звернулися до держсекретаря США Ентоні Блінкена із закликом «прискорити процес і негайно оголосити» Алсу Курмашеву «неправомірно затримано».
Державний департамент США раніше заявляв, що приділяє «велику увагу» справі Алсу Курмашевої. Держдеп досі не визнав журналістку неправомірно затриманою – за словами речника, це не означає, що таких зусиль немає.