У розвиток топтеми про нову «Курську дугу» відомі українські та закордонні військові експерти та аналітики продовжують будувати обережні прогнози щодо подальших дій Сил оборони України та, відповідно, безумовно захоплених зненацька у «рідних пенатах» російських військових разом із їхнім Генштабом.
В експертній спільноті припускають, що російському командуванню в рамках раніше оголошеного режиму контртерористичної операції (КТО) у Курській, а також у Брянській і Білгородській областях Росії, що межують з нею і з Україною, все ж таки доведеться перекидати туди якісь сили та засоби. Тобто вишукувати резерви в тилових районах або знімати окремі з’єднання з фронту, що діє.
Як такі «пожежні команди» в оглядах фігурують не один, а відразу кілька батальйонів 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії із окупованого Севастополя. Проте про все по черзі.
Військовий експерт, полковник ЗСУ Петро Черник вважає, що росіяни змушені будуть зняти кілька батальйонів з якихось напрямків, але при цьому вони мають дуже великий запас потужності у вигляді 75-тисячного УгВ (угруповання військ – ред.) «Север», яка знаходиться у регіоні. У зв’язку з цим Черник закликав співвітчизників та медійників різко опустити планку емоційного очікування, що останні події вже завтра вплинуть на головну, стратегічну лінію українсько-російського бойового зіткнення.
Куди перекинули батальйони?
Їхню нову диспозицію, як і решту, що російському Генштабу вдалося зібрати і кинути в район «КТО», у своєму огляді на Facebook окреслив координатор групи «Інформаційний опір», полковник запасу ЗСУ Костянтин Машовець.
На його думку, найближчим часом російське командування спробує провести на Курському операційному напрямку оперативне розгортання (зосередження) нового угруповання, яке складатиметься з сил та коштів, перегрупованих з інших напрямів зони відповідальності УгВ «Север».
Загальний обсяг першого ешелону, який практично закінчує зосередження та вже розгортається на певних ділянках та напрямках, оцінюється Машовцем у 10-11 формувань рівня батальйону або рівних їм за чисельним складом.
Машовець стверджує, що з Харківського операційного напрямку (УгВ «Север») росіянами передані підрозділи 138-ї окремої мотострілецької бригади; зі складу 6-ї загальновійськової армії – зведений посилений мотострілецький батальйон; зі складу 128-ї мотострілецької бригади (44-й армійський корпус – КР) та 72-ї мотострілецької дивізії – до трьох батальйонів.
З Куп’янського напрямку, ймовірно, 272-й мотострілковий полк (47-а танкова дивізія – КР) направив Курщину мотострілковий батальйон.
Фіксуються також до двох десантно-штурмових батальйонів на додаток до батальйону 217-го парашутно-десантного полку 98-ї повітряно-десантної дивізії ЗС РФ, який раніше знаходився на Курському напрямку. Ймовірно, ці два батальйони зі складу 104-ї десантно-штурмової дивізії УгВ «Днепр», що діє на Наддніпрянському напрямку.
За повідомленням Машовця, є також інформація про переміщення на Курський напрямок принаймні одного батальйону зі складу 810-ї окремої бригади морської піхоти із Севастополя.
Відомий в Україні австрійський військовий експерт Том Купер доповнює тему про бригаду. Він, зокрема, припускає, що сили та засоби російських морпіхів розгорнули в Курській області у вигляді трьох батальйонних оперативних груп. Одна з них 7 серпня вирушила до селища Кореневе. Стверджувалося, що одна група відбила українську атаку (насправді – просто рейд). Проте, схоже, «у неї хороші шанси втратити цей населений пункт».
Інша батальйонна група з’єднання пішла на Льгов, а потім звернула на південь, повз Кромські Бики. Повідомлялося також, що вона розсіяла «групу з 30 українських бойовиків» із п’ятьма танками, двома Bradley та кількома MRAPами. Повідомлялося, що морпіхи ЗС РФ мали на озброєнні багато «Ланцетів», і що один з них зміг підбити один із танків ЗСУ у тому зіткненні.
Проте згодом виявилося, що українці лише провели рейд на північному напрямку, щоб відволікти росіян, допоки 22-а бригада ЗСУ захоплювала Малу Локню, Махнівку, Гір’ї, Черкаське Порічне та територію між ними. А потім, завдавши удару у відповідь, захопила село Шептухівка і селище Каучук, останнє з яких розташоване за 2 км на захід від Кромських Биків.
Третя оперативна група тієї самої севастопольської бригади заявила, що звільнила село Мартинівка. «А я думаю, що тільки ту частину, що на захід від місцевої річки. Але, подивимося через день-два», робить висновок Купер.
«Живемо, як у маренні»
Кримський рух «Атеш» також зафіксував перекидання військовослужбовців 810-ї бригади до Курської області. Їхній агент передав дані про переміщення десяти вантажівок з особовим складом на Донеччині. Потім вдалося ідентифікувати підрозділ та з’ясувати, що він прямував для захисту Курська. За даними руху, раніше окремі підрозділи цього ж з’єднання перекинули з Херсонського напрямку на Покровське для посилення.
Про «кочове» життя кримських бійців пишуть у телеграм-каналі «Морпехи Севастополя». Його учасник, ймовірно, військовослужбовець 810-ї ОБрМП під ніком Борис, нарікає, що два батальйони бригади борються (уживається лайливе дієслово – КР) на Суджанському напрямку. І що від угруповання «Север» немає допомоги ні артою, ні піхотою. «Ми заходимо на задану точку, яку нам дало угруповання, там на нас чекає противник (ЗСУ – КР), потрапляємо в засідку, відкочується з боєм», – відверто говорить Борис.
У коментарях на цій самій сторінці якась V.Олена повідомляє, що там, під Суджею, загубився її брат, як написав його товариш по службі. І що нібито в засідку потрапило 12 людей, вийшли лише 6.
«Живемо, як у маренні», – констатує далі Борис. Загалом ось яка ситуація складається останнім часом у гвардійському поєднанні кримських «чорних беретів».
«Тупорилі шикування в прифронтовій смузі, пересування великими колонами в зоні досяжності ворожої арти, ідіотські накази та постанови щодо смартфонів (у Росії запроваджено заборону на їх носіння військовослужбовцям у зоні бойових дій – КР) та цивільних машин», – пишуть все ті ж «Морпехи Севастополя».
Коли матеріал уже був підготовлений, українські Telegram-канали повідомили про те, що російські морпіхи із 810-ї ОБрМП вже потрапляють в полон на Курщині.