У селищі Мар’янівка Луцького району 29 серпня відкрили Алею слави загиблим захисникам України. Вшанувати загиблих захисників у день відкриття прийшли жителі територіальної громади.
З його слів, до встановлення алеї долучилася вся громада.
Зі слів Сергія Мельничука, його син Андрій пішов служити на початку повномасштабного вторгнення. Спочатку був в теробороні, а згодом на передовій водієм БМП у 118-й окремій механізованій бригаді. Сам, зазначив чоловік, теж долучився до війська і виконував бойові завдання у складі 46-ї аеромобільної бригади.
Мати полеглого захисника Неоніла Мельничук розповіла: хвилювалася за обох — і за сина, і за чоловіка.
“Було дуже важко, тому що я знала куди він йде. Я не могла його відговорити, тому що він казав, а хто піде, як не ми. Тато в той час був за кордоном, і він також сказав, що приїде і піде. І сказав: “Я не хочу, щоб мою сім’ю тут вбивав, ґвалтував”, — сказала волинянка.
Батько полеглого бійця Сергій Мельничук розповів: син загинув на Запорізькому напрямку, підірвавшись на автівці на мінному полі. Витягнути Андрія з місця загибелі побратимам вдалося на наступний день, додав батько.
“Вони (російські військові — ред.) почали інтенсивно їх накривати. Андрієву машину витягнули і він почав здавати назад, виглянув з БМП, і в той момент прилетів осколок. Тіло спустилося, хлопці почали його доставати, але нога заклякла, включилася задня передача і машина пішла на мінне поле”, — сказав волинянин.
Алея слави із портретами загиблих героїв — у центрі селища Мар’янівка, її облаштування профінансували благодійники, сказав Сергій Мельничук. Тут розмістили 33 стенди з героями, які проживали у Мар’янівській тергромаді.
На відкриття Алеї прийшли рідні, друзі, побратими і жителі громади.
До портрета загиблого військовослужбовця Михайла Мітури прийшли дружина і мати. Вони розповіли, що їхній син був мобілізований 2022 року, служив на посаді помічника гранатометника у 25 окремій повітряно-десантній бригаді. Загинув 17 липня 2023 року в районі населеного пункту Новоселівське Луганської області.
“Він дуже був добрий. Він всіх любив. Він старався всім допомогти. Він ділився найкращим. Йому дівчинка у школі дала три польських пряники, а він біг додому, аби поділитися із батьками”, — сказала мама полеглого Людмила.
Дружина загиблого військового Світлана Мітура розповіла: на позиції, де був чоловік, по декілька днів не було що їсти та пити, а загинув в результаті прямого влучання снаряда.
“Коли вони пішли на позиції, то я вже подавала скрізь, шукали ми його. Мені потім прислали фото, то я його ще не бачила таким. Вони були в такому місці, що там нічого не доїжджало. Він був там без води, їжі… Ми його ховали без голови, руки, пів ноги у нього не було. Правої ноги у нього не було”, — сказала жінка.
Священники відслужили панахиду за загиблими, усі присутні поклали квіти де стендів із портретами загиблих героїв.
Діти вручили рідним загиблих захисників національний стяг. Серед тих, хто отримав прапор — дружина загиблого офіцера Тараса Грицюка Мар’яна. Жінка розповіла: у цивільному житті її чоловік працював майстром лісу у Горохівському лісництві, згодом на цукровому заводі, а тоді пішов захищати територіальну цілісність України.
З її слів, Тарас Грицюк пішов до війська з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У березні 2022-го його мобілізували в Карпатський прикордонний загін.
“Був начальником другого відділення, заступником начальника першого відділення… Щоб кожен пам’ятав хлопців, які не побоялися і не сховалися. Мені дуже тяжко без нього, тому що це був чоловік, друг, моя підтримка. Щоб наші діти не бачили літаків, ППО і таке інше”, — сказала волинянка.
На відкриття Алеї слави прийшли майже пів тисячі людей із Мар’янівської тергромади, сказав селищний голова Олег Басалик.“Спільна праця усієї громади. Участь приймали практично усі. Але, основний тягар впали на батьків, волонтерів, добровольців. Селищна рада допомогла матеріалами, спільними зусиллями облаштували Алею Слави”, — зазначив посадовець.
Зі слів Мар’янівського селищного голови, нині на передовій захищають Україну майже 500 жителів громади. Захід завершився спільним виконанням гімну України.