Незмінний ректор КНУКіМ Михайло Поплавський, який очолює виш уже понад 30 років, в інтерв’ю Григорію Решетніку на YouTube відверто розповів про час і про себе, про непростий шлях до успіху, створення бренду університету, національні проєкти та ключові етапи свого життя. Ведучий не шкодував гострих запитань, а Михайло Михайлович здивував несподіваними відповідями, відкривши завісу особистого життя та поділився планами на майбутнє.
Як завжди, в кадрі, як і щоденно на роботі, Поплавський виглядає бездоганно: кожна деталь продумана до дрібниць, незмінна зачіска, ідеальний костюм. До речі, їх, як і концертні образи, ректор замовляє виключно в українських дизайнерів.
Стати успішним. Про це мріяв Михайло з села Мечиславка що на Кіровоградщині. Після закінчення школи він вступив до професійно-технічного училища № 25 м. Горлівка Донецької області за спеціальністю «машиніст електровоза в шахті».
«Що таке бурсаки? Бушлат синій, кирзові чоботи, роба. Але я завжди стежив за зовнішнім виглядом: був напрасований, акуратний, причесаний. Зовнішній вигляд – одна зі сходинок на шляху до успіху. Я завжди вірив, що стану успішною людиною. А віра – це магія, яка відкриває шлях до мрії»,– каже Поплавський.
Після служби в армії та роботи директором будинку культури села Великі Трояни Кіровоградської області 25-річний Поплавський у 1975 році став студентом першого курсу Київського державного інституту культури, який закінчив з відзнакою. А в 1993 році вже очолив маловідомий тоді заклад, який випускав бібліотекарів та директорів сільських будинків культури, ставши наймолодшим ректором в Україні.
Розбудовуючи Університет, Поплавський здивував сміливими, нестандартними й навіть епатажними рішеннями. Він шокував український шоубізнес, запустивши піар-проєкт «Співаючий ректор як технологія» по розкрутці Київського університету культури, коли вперше вийшов на сцену з піснею «Юний орел».
«Дуже важко було увійти в образ «юного орла», а ще важче – з нього вийти», – зізнається ректор.
За свою творчу кар’єру Поплавський випустив понад 50 яскравих кліпів, більше 200 різножанрових пісень та понад 150 масштабних концертних шоу, які збирали повні зали.
Проєкт «співаючий ректор» виконав свою місію – привернув увагу до Університету, до важливих речей, на яких завжди наголошував Поплавський: збереження та розвиток української пісні, традицій, важливість виховання патріотичної молоді.
За тридцять років ректорства Михайло Поплавський перетворив «кульок» на провідний мистецький навчальний заклад країни – за версією ресурсу «Освіта.ua» виш четвертий рік поспіль займає перше місце в ТОПрейтингу «Найкращі мистецькі заклади вищої освіти України».
Наразі в університеті працює вісім потужних факультетів. Студенти навчаються в інноваційних лабораторіях, оснащених новітнім мультимедійним обладнанням, де можуть реалізовувати різноманітні проєкти та втілювати сміливі творчі ідеї.
«Традиційно я особисто зустрічаюсь зі студентами. У вересні проведу майстеркласи для першокурсників. Я завжди кажу студентам, що кар’єра і щасливе майбутнє залежить лише від них. Щоб досягти успіху, потрібно гребти з першого курсу. А ми надаємо студентам можливості та інструменти, формуємо творчу атмосферу для реалізації їх творчих, здорових амбіцій»,– каже в інтерв’ю Михайло Михайлович.
Крім того, Михайло Поплавський за ці роки реалізував низку творчих проєктів, спрямованих на популяризацію української пісні та підтримку молодих артистів.
1997 рік. На українському телебаченні дитячі програми займають лише 3% загального мовлення. В ефірі транслюється російська «Ранкова зірка». Поплавський кардинально змінює ситуацію, заснувавши легендарний всеукраїнський дитячий телевізійний конкурс «Крок до зірок». Він став єдиним українським загальнонаціональним і соціальним проєктом, який надавав можливість усім охочим дітям з різних куточків країни реалізувати свої творчі здібності. Єдина умова – пісні мають звучати українською і наживо. По суті в 1997 році Михайло Поплавський запустив дитячу творчу індустрію України.
У 2004 році, коли інформаційний простір України був тотально заповнений російським контентом, Поплавський заснував потужний патріотичний проєкт «Наша пісня» – майданчик для легендарних майстрів сцени та молодих виконавців, які мали змогу презентувати нову українську музику найрізноманітніших жанрів широкій аудиторії. Цьогоріч проєкт, який з часом трансформувався в «Українську пісню року», відзначив 20-річний ювілей.
«Українська пісня – це те, що нас об’єднує, це наша душа і сила. У кожній пісні закладені глибокі сенси, історія нашої країни, її традиції, прагнення до самовизначення та свободи, любов до рідного краю, оптимізм та віра у велике майбутнє України», – каже Михайло Поплавський.
Михайло Поплавський представив українську пісню всьому світу. 2 квітня 2012 року команда ректора увійшла в сучасну світову історію, реалізувавши безпрецедентний музичний телемарафон «Пісня об’єднує нас!». Вперше музичний тріумф нашої держави спостерігали на всіх континентах, марафон дивились у 150-ти країнах.
Марафон увійшов до світової Книги рекордів Гіннеса в категорії «Найтриваліший музичний телевізійний марафон національної пісні у прямому ефірі». Він тривав 110 годин, 3 хвилини й 27 секунд.
Михайло Поплавський зізнається, що почувається щасливим: займається справою свого життя – Київським національним університетом культури і мистецтв, має чудову родину.
«Наразі в наших умовах прокинутись вранці живим вже є щастя. Я щаслива людина, щасливий ректор, щасливий батько. Нещодавно знову став дідусем, маю трьох онуків і пишаюся, що рід Поплавських, який я дослідив до восьмого покоління, продовжується», – каже Михайло Михайлович.
Щодня він натхненно йде на улюблену роботу, надихається своїми студентами, їхніми творчими успіхами, експериментами та сміливістю. Поплавський вже працює над новими проєктами, записав нову пісню «Україна вперед!» й готується до 75-річчя.
Каже, що мріє влаштувати гранд-шоу «Україна вперед!», якого ще не бачила Україна, Національну музичну премію «Українська пісня року 2024: Пісні народжені війною», новий сезон Всеукраїнського телевізійного дитячого проєкту «Крок до зірок – 2025» та благодійний тур Америкою та Європою «Україна вперед!».
Активно допомагає ЗСУ, хоча не любить говорити про це. Зокрема, перерахував 1 мільйон гривень, купував броньовані автомобілі для прикордонників та іншим підрозділам ЗСУ.
«Мрію, щоб Україна стала європейською, заможною, країною. Щоб наступив мир, щоб ми перемогли й відчували себе великою об’єднаною нацією», – поділився ректор.
