8 жовтня 2022 року українські сили вперше атакували Керченський (Кримський) міст. Як розповів пізніше Голова Служби безпеки України Василь Малюк, тоді були використані саморобні вибухові пристрої та суміш гексогену у тротиловому еквіваленті – 21 тонна. Росія 8 місяців відновлювала міст після цієї атаки. Вдруге СБУ спільно з силами ВМС ЗСУ атакували міст 17 липня 2023 року за допомогою морських дронів. Тоді вдалося зруйнувати одну секцію мосту і ще одну пошкодити.
З того часу Росія значно посилила охорону Керченського мосту: і з повітря, і з моря. Чим і як Росія прикриває свій стратегічний об’єкт, який російський очільник Криму Аксьонов (за документами – Аксенов) називає «дорогою життя» ? І як Україна може зруйнувати цей симовол російської окупації півострова?
Це дослідив проєкт Радіо Свобода – Крим. Реалії.
З повітря Керченський міст прикривають найкращі та найсучасніші, на думку російських фахівців воєнпрому, засоби ППО РФ. На мосту помічали виставковий зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир С-1М». Про перекидання до Криму найновішого зенітного ракетного комплексу С-500 «Прометей» повідомляли в ГУР Міноборони України.
Однак, на території нафтобази в Феодосії в порту з осені 2022 року стояла система протиповітряної оборони «Панцир-С1», але вона не допомогла відбити атаку українських дронів у ніч на 7 жовтня 2024 року. Пожежа досі триває. Евакуювали понад тисячу жителів.
«Панцир С-1М». Ефективність і досвід Близького Сходу
На фото з Керченського мосту «Панцир С-1М» у не звичному пустельному камуфляжі. Комплекси розташували на самому мосту та на металевих платформах на острові Тузла.
«Ці комплекси, вони дійсно існують виключно як виставкові. Їх намагалися експортувати країнам Близького Сходу, які ще підтримують контакти з РФ. І бойові дії, наприклад, в Лівії, до початку повномасштабного вторгнення в Україну, це 2020-й – 2021-й рік, вони продемонстрували, що російські ЗРГК «Панцир С-1», вони, м’яко кажучи, малоефективні, і в великій кількості вони тоді вперше були знищені саме там», – розповідає військовий експерт Олександр Коваленко.
С-300Ф взагалі не виконував своїх функцій. По крейсеру «Москва» було видно
«Це вимушений захід, адже ресурсів у ворога не вистачає», – вважає військовий експерта та екскерівник Кримського медіацентру Міноборони України Владислав Селезньов.
«Іншого в них немає. Вони зараз не виробляють «Тунгуску» (Радянський та російський зенітний ракетно-гарматний комплекс). Тобто ЗРГК «Панцир С-1» був зроблений саме для заміни подальшої «Тунгуски». А вони не можуть їх зараз виробляти «Тунгуску», тому вони змушені виробляти виключно «Панцир». Тобто не від хорошого життя все одно це відбувається», – додає Олександр Коваленко.
Ефективність російських «Панцирів» під великим питанням. Ще до повномасштабного вторгнення в Україну кілька розрахунків російського ЗРГК знищили Сили оборони Ізраїлю під час ударів по Сирії.
«Сирія була першим бойовим досвідом для ЗРГК «Панцир С-», який продемонстрував те, що в них від загальної кількості боєкомплекту ефективність використання, десь, приблизно 0,17 – 0,18. Коли, як ЗРГК «Тор-М2», має показник десь приблизно 0,8 – 0,85. Тобто ЗРГК «Тор» він набагато кращий проти БПЛА, аніж «Панцир С-1», – каже Олександр Коваленко.
С-500 «Прометей» – новий щит для Криму чи чергова «глибока модернізація»?
Окрім С-300 та новітніх С-400, які ЗСУ вже успішно знищували у Криму, на півострів перекинули експериментальний С-500, – повідомляли у ГУР.
«Посилюється система ППО це цілком очевидно і зрозуміло. Найновіше це елементи С-500 з’явилися. Це в принципі дослідне застосування їхнє буде. Вони вже з’явилися там», – розповідав журналістам керівник ГУР Міноборони України Кирило Буданов.
«Ворог змушений був перемістити на територію Криму експериментальний зразок комплексу протиповітряної оборони С-500. Цей комплекс взагалі перебував ще на етапі дослідження, але, тим не менш, ворог вже його використовує», – каже Владислав Селезньов.
Але аналізувати характеристики комплексу С-500 «Прометей», заявлені російським воєнпромом, не радять фахівці. Адже до всієї лінійки цих засобів ППО є питання.
«Їхня загальна концепція зенітно-ракетних комплексів великого радіусу дії вона бере свою базу з С-300. І С-300 це ще радянський комплекс. Він не завжди відповідав своїм характеристикам. Наприклад, флотський елемент С-300Ф, він взагалі не виконував своїх функцій. І ми по ракетному крейсеру «Москва» могли це побачити», – переконує Олександр Коваленко.
Як відбудеться руйнація (Керченського мосту), відомо лише Богу і українському Генштабу
Як показує практика, навіть новітні С-400 не завжди справляються з поставленими завданнями. Хоча, згідно з зазначеними характеристиками, мали б.
«С-400 – це глибока модернізація. Як заявляли на Росії, глибока модернізація саме С-300. Але ми бачимо, що в характеристиках С-400 «Триумф» зазначено, що вони збивають на низькій висоті об’єкти ураження, а також балістичні ракети. З 2023-го року ми побачили, що це не відповідає дійсності. В 2023-му році на мисі Тарханкут було знищено С-400 «Триумф», саме ракетою Р-360 ПКРК «Нептун». Її основна властивість – це низька висота польоту, майже 15 метрів над поверхнею», – аналізує Олександр Коваленко.
ГУР та Повітряні сили ЗСУ регулярно знищують ППО противника в Криму, ставлячи під загрозу Керченський міст.
За даними Страткому ЗСУ, в червні, тільки за два місяці на півострові було знищено близько 15-и систем – це С-300, С-350 і С-400, а також пускові установки, станції радіолокації і пункти управління.
«Нині українські сили оборони системно і методично руйнують елементи системи протиповітряної оборони. Вибухи на горі Мітрідат, які відбулися 16-го серпня, призвели до руйнації кількох елементів системи радіолокаційного спостереження. Тобто, росіяни втрачають можливість бачити повітряний простір. Звісно, що вони спроможні досить швидко відновити ці втрати, але наскільки швидко наступного разу відбудеться руйнація (Керченського мосту), відомо лише Богу і українському Генеральному штабу», – припускає Владислав Селезньов.
Для захисту Керченського (Кримського) мосту з моря в окупованому Росією Криму паралельно основному полотну Керченського (Кримського) мосту створюється ще одна споруда – під воду опускають залізні конструкції, схожі на протитанкові «їжаки». А у самій Керченській протоці вибудовують ряди барж, бонів та понтонів.