Риба зустрічається зараз лише в одній річці на батьківщині Квітки-Основ’яненка
Минь – риба, яка залишилася здебільшого в літературних описах і майже зникла з українських водойм. А це, між іншим, унікальний біологічний вид, який свого часу був звичайною стравою для українців.
Відомий історик, співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України та автор колонок у “Локальній історії” Вадим Назаренко розповів, що у класичній літературі минь трапляється досить часто. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбуці.
Найяскравіший приклад – твір Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”, де автор детально описує страву з цієї риби. Сотник Микита Забрьоха та писар Павло Пістряк споживають “перш борщ гарячий з усякою мілкою рибкою та пшоняну кашу до олії, далі захододжуваний борщ з линам, а там юшку з МИНЬКАМИ та з пшеничними галушечками, та печені карасі, та більш і нічого”.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Минь потрапив до Червоної книги України як вид, що зникає. Його ареал надзвичайно обмежений – за даними екологів, риба збереглася лише в поодиноких річках.
Цікаво, що колись минь був звичайною стравою для українців. Його готували в різних варіаціях – від юшки до печеної риби. Нині ж він перетворився на раритетний біологічний вид, про який нагадують хіба що літературні твори. Його не знайдеш у річках навколо Конотопа.
“Та й на малій батьківщині Квітки ця, риба, якщо вірити екологам, зустрічається тільки в одній річці. Решту з’їв не сотник Забрьоха, а реальні люди – наші з вами предки. Точніше не з’їли, а вплинули на екологію”, — підсумував історик.
Раніше “Телеграф” також писав, чому українські селяни не робили великих вікон у хатах. Річ не в склі.