Суд у Алмати 20 листопада визнав казахстанську службу Радіо Свобода, відому як Радіо Азаттик, винною в поширенні «неправдивої інформації», і наклав штраф у розмірі 184 000 тенге (371 долар).
Справу відкрили за заявою жителя Шимкента Алішера Турабаєва 13 листопада.
Турабаєв стверджував, що відео казахською мовою, опубліковане на порталі Радіо Азаттик 13 вересня, неправдиво стверджує, що 12 вересня прокуратура вимагала засудити журналіста Даніяра Адільбекова до восьми років позбавлення волі.
За словами позивача, до цієї стадії судове провадження дійшло лише 16 жовтня, що робить неможливим клопотання прокуратури 12 вересня.
Радіо Азаттик визнало, що помилка сталася через помилку перекладу під час адаптації контенту російськомовного видання.
У оригінальному російському звіті зазначалося, що Адільбекову загрожує «до восьми років позбавлення волі» за звинуваченнями в наклепі через допис в Телеграмі. Однак у хибному перекладі на казахську йшлося, що прокурор уже «вимагав вісім років». Радіо Азаттик висловило готовність виправити помилку.
Це вже другий випадок, коли Радіо Азатик оштрафували за статтею 456-2 Кодексу про адміністративні правопорушення Казахстану.
У жовтні 2023 року Турабаєв успішно подав ще одну скаргу на Радіо Азаттик, стверджуючи, що фраза «під керівництвом Росії ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку)» на його російськомовному сайті є неправдивою інформацією. Суд у цій справі оштрафував Радіо Азаттик на 103 500 тенге (220 доларів).
Деталі мотивів Турабаєва невідомі. Деякі коментатори припускають, що він подавав позови за наказом влади.
Статтю «Поширення неправдивої інформації» додали до Кодексу про адміністративні правопорушення Казахстану у вересні 2023 року. Вона зазнала широкої критики правозахисних організацій як інструмент обмеження свободи слова.
Закон не вимагає доказів наміру поширювати неправду, а також не надає можливості для виправлення чи попередження. Також не вимагається наявність постраждалих.
Критики прирівнювали закон до російського законодавства проти «фейкових новин», попереджаючи, що його можуть використовувати для тиску на журналістів, активістів і блогерів.
У січні 2024 року МЗС Казахстану відмовило у видачі або продовженні акредитації 36 співробітникам служби, посилаючись на порушення закону про поширення неправдивої інформації. Згодом цей спір було вирішено шляхом медіації.
Дедалі частіше використання статті 456-2 для покарання ЗМІ та активістів викликало занепокоєння щодо свободи преси та скорочення простору для інакомислення в Казахстані.