За час великої війни ціни на деякі продукти в Україні виросли ледь не вдвічі, свідчить статистика.
Яйця коштують в середньому 80 гривень за десяток, масло – 100-120 гривень та кисломолочний сир – 85 гривень за 350-грамову упаковку. Ціни на послуги, ліки, транспорт також зросли. Інфляція набирала обертів упродовж останніх трьох років, а за цей рік виросла одразу на 10%.
Радіо Свобода вирішило з’ясувати, чи будуть дорожчати продукти, та і загалом товари і послуги, далі та яка економічна ситуація чекає на Україну наступного року?
Чому подорожчали продукти?
Найбільше на подорожчання вплинули два фактори: неврожай та руйнація української енергетичної системи. Так вважають опитані Радіо Свобода експерти Олег Пендзин та Дмитро Боярчук.
«Вартість одного кіловата від генератора в десятки разів більша, ніж те, що навіть платить звичайний споживач. Зрозуміло, що бізнес ці всі витрати закладає в ціни», – додає у розмові із Радіо Свобода виконавчий директор аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук.
Олег Пендзин більше уваги приділяє тому, що цей рік був неврожайним, що основним чином і вплинуло на подорожчання. Цим він пояснює і те, що минулого року інфляція була меншою, ніж цьогоріч.
«Ми зібрали на 30% менше картоплі. Відповідно, що картопля пішла вгору. 70% вартості яйця – це комбікорм, кукурудза. Ми зібрали мінус 10 мільйонів тонн зернових. Треба розуміти, що це не могло не позначитися на вартості», – пояснює економіст Олег Пендзин.
Також через російський наступ і обстріли зменшилась і площа, яку можуть обробляти фермери, однак це радше впливає на експорт, бо внутрішній ринок все ще повністю вдається наповнювати, кажуть фахівці.
Як змінилися ціни за майже три роки повномасштабної війни?
Радіо Свобода звернулося до Державної служби статистики, і нам вдалося отримати дані про подорожчання різних товарів та послуг за останні три роки.
Загалом індекс споживчих цін (тобто показник змін загального рівня цін на товари та послуги саме для споживачів) зріс на 144,2%, це означає, що ціни загалом підвищились на 44,2%.
Ціни на продукти та безалкогольні напої зросли на 50,8%, на транспорт – на 57,1%, зв’язок подорожчав на 20,8%, освіта – на 38,4%.
Судячи з цих даних, з продуктів найбільше подорожчали фрукти – на 109,8%. Найменше серед харчів за цей час подорожчали харчові олії (крім оливкової) – на 6,7%.
Загалом за минулий рік інфляція сягнула 10%, каже економіст Олег Пендзин.
Коли економіка стабілізується і що буде далі?
В контексті економіки Україна рухається за песимістичним сценарієм, вважає виконавчий директор аналітичного центру CASE Україна Дмитро Боярчук.
«В першу чергу тому, що кожного року прогнозували, очікували, закладали припущення, що війна, наприклад, закінчиться до середини 2023 року, до середини 2024 року», – додає Дмитро Боярчук.
Хоча його колега, економіст Олег Пендзин має іншу думку. За його словами, навіть попри 10% інфляції, Україна все ще зберігає певний баланс між соціальними виплатами та фінансуванням оборони, а це свідчить про те, що економіка все ще в доброму стані.
«– Дивіться, скільки на сьогодні перед Новим роком є ініціатив уряду для допомоги.
– Це ж не змінює росту цін.
– Це покращує купівельну спроможність тих людей, які йдуть в магазин», – каже економіст Олег Пендзин.
Щонайменше до кінця холодів ціни ростимуть, вважає Дмитро Боярчук. На це, каже він, у більшій мірі впливає використанні генераторів замість звичайної, значно дешевшої, електроенергії.
«Десь наприкінці зими буде видно, в якому вигляді, в якому стані ми перезимували. Тому що одна історія, коли у вас відключення певні по графіку кілька годин на день, а інша історія, коли у вас це може бути, наприклад, два дні на тиждень суцільного альтернативного живлення», – вважає Дмитро Боярчук.
Які кроки варто було робити, щоб запобігти інфляції?
Влада мала ще у 2022 році почати спрощувати оподаткування для бізнесу та впроваджувати інші нововведення на перспективу, щоб запобігти проблемам в економіці, які виникають зараз, вважає Дмитро Боярчук.
«Ми, наприклад, у розмовах з нашими західними партнерами могли б демонструвати нашу здатність змінюватись і показувати якусь позитивну динаміку. На жаль, цього немає. Це все списується на те, що війна, які там реформи, які зміни, тут аби втримати поточну ситуацію. Можливо, правильно, а можливо, ні», – додав Дмитро Боярчук.
Радіо Свобода надіслало запит із запитаннями до Міністерства економіки, однак на момент публікації матеріалу відповіді не отримало.
Найбільшим ризиком економіст Дмитро Боярчук бачить те, що Україна не має гарантій довгострокового фінансування, а ті вливання в економіку від міжнародних партнерів, які ми маємо зараз, закінчаться.
«Цих коштів в принципі достатньо на 2025 рік, можливо, трішки буде достатньо на 2026-й, але це є питання. Ну і, власне, питання, чим завершиться 2025 рік, чи буде якась угода мирова, чи будуть якісь інші речі», – сказав Дмитро Боярчук.
Точних прогнозів на наступний рік експерти не беруться робити. Та обидва погоджуються з тим, що розвиток економіки, як і більшість важливих аспектів в Україні, будуть переважно залежати від двох факторів: допомоги партнерів та безпекової ситуації.