Чорна кам’яниця – справжній символ Львова
На щастя, далеко не всі старі будівлі зникають під натиском війни чи інших негараздів. Деякі з них, як справжні перлини архітектури, століттями радують мешканців і гостей міст своєю красою та історичною цінністю. Однією з таких унікальних пам’яток є Чорна кам’яниця у Львові, яка стала не лише символом пізнього ренесансу, а й живим свідком багатої історії міста. Її фасад із темного пісковику, вишуканий декор і багатий внутрішній простір вже понад чотири століття викликають захоплення.
Чорна кам’яниця: історія знаменитої будівлі
Чорна кам’яниця, розташована на східній стороні площі Ринок, виникла на місці більш ранньої готичної будівлі XV століття. Її історія пов’язана з численними власниками та подіями, що формували вигляд споруди. Перша згадка про ділянку датується 1452 роком, а сучасна будівля почала зводитися у 1588 році за ініціативи Томмацо ді Альберті, купця та митника руських земель. Попередній будинок був знищений великою пожежею 1527 року, яка зруйнувала більшу частину Львова.
Хоча Томмацо ді Альберті не встиг завершити будівництво, кам’яниця швидко знайшла нових господарів. Одним із них став Ян Юліан Лоренцович, який у 1596 році відкрив тут одну з перших аптек Львова. За його часів споруду добудували, додавши третій поверх. У XVII столітті будинок отримав розкішний фасад, прикрашений білокам’яними порталами та скульптурним декором роботи відомого львівського майстра Мартина Градовського. Саме тоді кам’яниця стала одним із найкращих зразків ренесансної архітектури міста.
Назва “Чорна кам’яниця” з’явилася лише у XIX столітті, коли фасад, викладений із пісковику, потемнів від сажі та пилу. З роками будівля зазнавала реставрацій, які змінювали її вигляд. Найбільш значущі з них відбулися у 1880-х роках під керівництвом Олександра Піотровського та у 1920-х, коли будинок став частиною історичного музею Львова.
Сьогодні Чорна кам’яниця – це не лише архітектурна пам’ятка, а й символ Львова. Її величний фасад та багата історія захоплюють туристів, надаючи змогу доторкнутися до епохи ренесансу та відчути дух стародавнього міста.
Раніше ми розповідали про одну з найперших кав’ярень Львова, яку любив відвідувати Іван Франко.