Конституційний суд Румунії оприлюднив пояснення ухваленого рішення щодо анулювання результатів першого туру президентських виборів у країні.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Romanian Journal.
У 10-сторінковому документі судді Конституційного суду пояснюють, що після розсекречення документів, представлених на засіданні Вищої ради національної оборони (CSAT), вони встановили, що виборчий процес «був недосконалим протягом усього періоду» виборів.
Численні порушення виборчого законодавства викривили вільний і чесний характер волевиявлення громадян і рівність можливостей серед кандидатів, вплинули на прозорий і чесний характер виборчої кампанії та порушили правові норми щодо її фінансування, постановили у КС.
Там додали, що анулювання результатів виборів було пов’язане також із маніпулюванням голосами виборців шляхом використання цифрових технологій, штучного інтелекту та фінансування із не задекларованих джерел, у тому числі у мережі Інтернет.
«Політична реклама може іноді стати «вектором дезінформації, особливо коли… вона не розкриває свого політичного характеру, походить від спонсорів за межами ЄС або піддається технікам таргетингу на цільову аудиторію чи розповсюдження рекламних матеріалів», – зазначили у суді, наголосивши, що втручання державних чи недержавних структур у проведення передвиборчої пропаганди або кампанії із дезінформації має бути виключено.
Судді також зазначили, що виборці були дезінформовані через виборчу кампанію, в якій один із кандидатів отримав вигоду від «агресивного просування», здійсненого в обхід національного виборчого законодавства та шляхом зловживання алгоритмами соцмереж.
Як повідомляв Укрінформ, 6 грудня Конституційний суд Румунії анулював результати першого туру президентських виборів у країні, через кілька днів після звинувачень у тому, що Росія проводила скоординовану онлайн-кампанію для просування ультраправого кандидата, який переміг у першому турі.
25 листопада у Румунії підрахували 99,9% голосів виборців на президентських виборах – у другий тур тоді пройшли Калін Георгеску і Єлена Ласконі. Маловідомий досі політик Георгеску отримав 23%. Він є затятим критиком НАТО, членом якого є Румунія. Зокрема він заявляв, що Північноатлантичний альянс не захистить жодного зі своїх членів, якщо на них нападе Росія.
У документах, розсекречених у середу Вищою радою безпеки Румунії, йдеться про те, що країна стала мішенню «агресивних гібридних російських атак» під час нещодавніх виборів президента.